Історія Луї Сілві Замперіні, американського легкоатлета італійського походження, стала сюжетом режисерського дебюту Анджеліни Джолі, фільму «Нескорений».
У ході ІІ Світової війни Замперіні був військовим льотчиком, 27 травня 1943 під час одного з польотів у машини відмовив двигун. Екіпаж 47 днів провів у океані, там їх підібрали японські рибалки та передали військовим. Луї два роки провів у Сугамо, в’язниці для військовополонених поблизу Йокагами, його було звільнено після війни.
«Якась частина вас продовжує сподіватися, що ви будете вірити і боротися, хай там що! Нічого дивного — доки ми живемо, живе й надія. А що буде далі — вирішувати Богові!» — напише він згодом.
20 травня 1946 року Луї одружився з Синтією Епплвайт, він страждав від посттравматичного стресового розладу та алкоголізму. Замперіні приєднався до однієї із протестантських спільнот у Лос-Анжелесі 1949 р. та став проповідником.
Луї Замперіні — людина, яка з власного досвіду знає, що означає пробачити. Зазвичай нам нелегко приймати всілякі повчання, особливо, якщо це стосується прощення, та з уст цього колишнього військовополоненого вони лунають дуже переконливо: «Я думаю, найважче у житті пробачити. Ненависть — це саморуйнування. Ненавидячи когось, ви руйнуєте передовсім себе, предметові вашої ненависті кривди це не приносить. Насправді лише пробачення зцілює (…) Той, хто пробачив, ніколи не жбурлятиме минуле комусь в лице. (…) Люди кажуть мені: “Ви — оптиміст!”» Я? Оптимісти скажуть, що склянка до половини повна, песимісти скажуть, що вона напівпорожня. А от сурвіваліст [особа, що вміє виживати у складних умовах] буде дуже практичним. Він скаже вам: “Називайте це, як вам заманеться, головне наповнюйте склянку”. Я вірю у наповнювання склянок!». 1950 року він відвідав Японію, аби дати свідчення щодо умов утримання військовополонених у Сугамо, зустрівся із більшістю охоронців табору, де він перебував, та заявив, що їм пробачає.
Дивіться також: Кіноогляд: Нескорений
Пропонуємо також 6 найкращих фільмів на тему пробачення