Я завжди в житті просто шукала щастя, хотіла почуватися коханою, прийнятою, просто хотіла відчувати, що для когось я — найважливіша… Моєю проблемою було те, що я шукала щастя неправильним чином, хапалася за кожного хлопця і була спроможна зробити все, аби лиш він сказав, що кохає мене.
Насправді то я швидко впала в залежність буття біля когось, панічно боялася залишитись сама. У моєму житті завжди був Господь Ісус, але був такий період, коли я була від Нього дуже далеко, коли моє життя бути гріхом, у який я входила, бо мені здавалося, що в цьому полягає любов.
У мене завжди було багато хлопців, я завжди когось мала. З кожним наступним ще далі вплутувалася в секс, у погану сторону того чудового дару, яким є тілесність. Тепер знаю, що кожне наше рішення, кожна мить у поведінці мають свої наслідки.
Хоч два роки тому Господь Бог змінив моє життя й поставив на моєму шляху Мужчину, який є Найвищим даром Бога для мене, то, попри велике щастя у серці, я все ще страждаю від гріхів минулого. Мені здавалося, що, віддаючи своє тіло хлопцеві, я зроблю так, що він буде зі мною назавжди. Чесно кажучи, сама провокувала чимало ситуацій, бо любов мені асоціювалася з тим, що показують у серіалах.
Тепер я знаю, що то тільки перебріханий світ, який не має нічого спільного з дійсністю. Знаю, що Господь Ісус чував наді мною весь цей час, коли я була загублена, і допустив це все для мене тому, аби я зрозуміла, чим насправді є Любов.
Знаю, що Він був близько, бо я ніколи не втрачала своєї чистоти. Я зберегла цей прекрасний дар, який віддав Моєму Майбутньому Чоловікові, вже зовсім скоро. У стосунках з хлопцями, інакшими, ніж Мій Наречений, я пізнала наготу, доторки в інтимних місцях, мастурбацію, спільні купання, поцілунки, але не знайшла того, чого шукала насправді: Любові.
Багато разів по тих ситуаціях, які я сама провокувала, я просто плакала, плакала і почувалася найгіршою на світі — так сильно страждала. Але тривала в цьому далі, хоч багато разів виплакувалася тому, з ким була, і він обіцяв, що вже ніколи більше, — та обіцяного не дотримував.
Таке життя, однак, насправді дуже просте. Егоїзм і приємність завжди простіші від справжньої Любові. Коли Господь Бог дав мені мого Нареченого, я увійшла в ці стосунки сильно зранена, з дуже дурними ідеями, і десь у підсвідомості збиралася й надалі жити, як раніше. Ми обоє знаємо, що сила, яку мій наречений мав у собі, щоб вистояти у тяжкі моменти, походила від самого Бога.
Я тільки тепер, по двох роках життя в любові, беручи її повними пригорщами, тільки тепер пробую також і давати любов. Вочевидь до цього я відбула генеральну сповідь (з усього життя). Віднайшла мир у серці, й ми були насправді щасливі, але тепер я вже знаю, в чому крилася помилка. Моєю помилкою було прагнення тільки брати, нічого не віддаючи від себе, і вважала, що мені так добре тому, що він старається.
Тепер знаю, що я щаслива, бо маю честь і сама для нього старатися. Після півтора року від сповіді з усього життя минуле стало повертатися, і мучило мене щодня. Поверталися спогади про інших хлопців, моя дурість, усе те, що я з ними робила, і я вже не могла спокійно поцілувати Свого Дорогого, аби не поверталися якісь погані речі з минулого.
Моя сексуальність дуже поранена, бо все, що стосується близькості, мені асоціюється з чимось поганим, із тим, що ранить. Аби витерпіти це, треба допомоги самого Бога. Я самотужки ніколи б не дала ради. Це дуже тяжка ситуація для мого нареченого, бо хоча він усе знає, все мені простив, однак це все одно його мучить: те, що я бачила голим іншого мужчину, що хтось інший бачив мене, хтось мене торкався.
І все це постійно повертається, так якби нечистий хотів утвердити людину у відчутті, що вона багно, що нічого доброго в ній немає, що насправді то я вже змарнувала собі все життя. Господь Ісус, однак, бореться за мене щодня, я щодня відчуваю, що Він Є. Він дає себе пізнати у добрих чудах мого життя на щодень.
Найбільшим чудом, яке зі мною сталося, було те, що мене вирвали з гріха і подарували безмежну любов, відчуття безпеки, щастя. Тепер теж нелегко, проблеми не зникли одразу: вони є, є страждання, що я колись робила погане. Я постійно намагаюся собі простити, і це виявилося найскладнішим. Тільки тепер я починаю позбуватися егоїзму, бо як виявилося, я просто не вмію любити.
Нині я як новонароджене немовля — вчуся любити іншу людину, тобто віддати їй своє життя і робити все, аби вона була щаслива. Ніщо не дає такого щастя у стосунках поміж чоловіком і жінкою до шлюбу, як, власне, витривання у чистоті. Найбільшим даром, який ми можемо принести у своє подружжя, є наша чистота: ось єдина людина, яка побачить мене нагим: Мій Чоловік, Моя Дружина.
Втрачену чистоту можливо віднайти, жертвуючи своє життя Ісусові. Для Нього не існує неможливого. Він знає, що кожен з нас припускається помилок, кожен збивається з пуття, але найважливіше те, щоб и просити Ісуса про наступний шанс. Він охоче візьме наш хрест на свої плечі. Достатньо Його попросити і довіритися Йому.
Це не означає, що наша слабкість не пригнічуватиме нас до землі, але найважливіше — боротися. Мені дуже допомагає у примиренні з минулим те, що завдяки своїй історії я тепер знаю, яка я є, що мене сформувало, що зробило так, аж я довірила своє життя Господу Богу.
Справжня Любов, якої ми всі таки сильно шукаємо, це сам Господь Ісус. То Він помер для того, аби кожен з нас міг підвестися з гріха. Це можна зробити, справді! Важлива боротьба, щоденна вперта боротьба, аби ставати щоразу кращою людиною, а не наші падіння. Господь Ісус також падав, але переміг, проливаючи свою Кров за нас на Хресті.
Віднайдена, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
