«Для мене причиною великої радості є бути тут і ступити на цю дорогу вірменську землю, відвідати народ давніх та багатих традицій, який відважно засвідчив свою віру, багато вистраждав, але завжди наново відроджувався». Цими словами Папа Франциск розпочав свою промову, скеровану до президента і влади Вірменії, а також до представників дипломатичного корпусу та світу культури, зустріч із якими відбулася ввечері, 24 червня 2016 р., в президентському палаці й була поєднана з візитом ввічливості до Глави Держави.
Одразу на початку свого візиту Папа Франциск сказав, що його паломництво до Вірменії є відповіддю на минулорічний візит до Ватикану президента Вірменії та патріарха усіх вірмен. Тоді під час урочистого богослужіння було спом’януто сторіччя Метц Єґерн, тобто «великого зла», як вірмени називають різню столітньої давнини. Святіший Отець висловив свою пошану вірменському народові за те, що навіть у найтемніші часи, просвітлений світлом Христового Євангелія, він у Христовому хресті та Його воскресінні завжди віднаходив силу, щоби з гідністю підвестися й продовжити життєвий шлях. За його словами, це показує, яким глибоким є коріння християнської віри та скільки утішення й надії закладено в ній.
Спогадуючи жахливі події минулого століття, які стали наслідком ненависті й бажання окремих осіб невгамовного панування над іншими, Папа побажав, аби людство вміло зробити правильні висновки із цих трагічних подій вірменської історії. Зокрема, навчитися відповідального та мудрого управління, запобігаючи навіть найменшим загрозам повернутися до цих жахіть. А тому слід помножувати зусилля всіх сторін, спрямовані на те, щоб міжнародні суперечки долати шляхом діалогу, наполегливого шукання миру та поглиблення міжнародної співпраці. «Та трагедія, той геноцид започаткували, на жаль, сумний список страхітливих катастроф минулого століття, викликаних недоречними расовими, ідеологічними або релігійними мотивами, які затемнили уми катів так сильно, аж ті поставили собі за мету знищення цілих народів», — сказав Папа.
Вселенський архиєрей наголосив, що Католицька Церква бажає співпрацювати з усіма, кому на серці лежить доля людства і пошанування людських прав, аби, таким чином, у світі переважали духовні цінності. Тому надзвичайно важливо, щоб усі, хто декларує віру в Бога, об’єднали свої зусилля, спрямовані на те, щоб ізолювати будь-кого, хто використовує релігію для пропаганди війни та насильства, маніпулюючи, таким чином, святим Божим іменем.
Папа також зауважив, що у деяких частинах світу християни сьогодні, мабуть, ще більше, ніж у часи перших мучеників, зазнають дискримінації та переслідувань лише через те, що визнають свою віру. Тому необхідно, щоб відповідальні за долю народів сміливо взялися до праці та поклали край цим стражданням, докладаючи зусиль у пошуках та побудові миру, у захисті та прийнятті тих, хто є цілями переслідування, у поширенні справедливості та підтримці сталого розвитку.
Вірменський народ пізнав усе це на собі та знає, що означають страждання, біль і переслідування; він зберігає у своїй пам’яті не лише рани минулого, але також дух, який щоразу допомагав йому підвестись і розпочати все наново. На переконання Святішого Отця, цей багатий досвід може бути значним вкладом вірменського народу для міжнародної спільноти.
На закінчення Папа згадав, що цього року припадає 25-та річниця незалежності Вірменії. Це є радісною нагодою для святкування, підбиття підсумків щодо здобутих результатів та накреслення нових цілей. Ці святкування матимуть ще більшу цінність, якщо стануть для вірмен нагодою зібрати та координувати зусилля, спрямовані на сприяння громадському та соціальному розвиткові.
Йдеться про те, як наголосив Папа Франциск, аби подбати, щоб не зникли моральні принципи рівної справедливості для всіх і солідарності з бідними, слабкими й тими, кому менше пощастило. Адже історія цієї країни прямує вперед поряд із її християнською ідентичністю, яка не перешкоджає здоровій світськості держави, але, навпаки, потребує її та підсилює, пропагуючи рівність усіх її громадян, релігійну свободу та пошану до меншин.
За словами Папи, Католицька Церква, зі свого боку, хоч і нечисленна в цій країні, є щасливою, що може запропонувати свій внесок у розвиток вірменського суспільства, зокрема у сферах виховання, медичного обслуговування та харитативної діяльності. «Нехай Господь благословить та оберігає Вірменію, землю, просвітлену вірою та мужністю мучеників, надією, сильнішою від будь-якого болю», — закінчив своє слово Папа Римський.
Із президентського палацу в Єревані Папа Франциск від’їхав до Апостольського палацу в Ечміадзині, де в Тронному залі відбулася приватна зустріч із Католикосом-Патріархом Гарегіном ІІ.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
