Ви мені цитуєте біблійні вірші, але у світі так багато релігій, і я думаю, що якби ви були мусульманами, то так само красиво, як тепер про Ісуса, говорили би про Аллаха. Ну то яка релігія істинна?
«Я люблю розмовляти з вами, загалом говорите про те, у що вірите, в чому ви виховані. Цитуєте мені біблійні вірші, але у світі є дуже багато релігій, і я думаю, що якби ви були мусульманами, то так само красиво, як тепер про Ісуса, говорили би про Аллаха. Яка ж релігія, нарешті, є істинною?»
Відповідає єпископ Гжегож Рись.
Я нічого не маю проти мусульман, які розповідають про свою віру, щоб було зрозуміло. У Польщі з чотирнадцятого століття живуть татари, які є послідовниками ісламу. Деяких я знаю особисто. Я також належу до Почесної колегії одного ордену, який називається «Ecce Homo». Цього року орден «Ecce Homo» отримали один кардинал, один священик і жінка-мусульманка — татарка, яка живе на півночі Польщі й робить багато добра. Тут немає жодних проблем.
Але я б не говорив, що ми ідемо і проголошуємо Христа, тому що ми народилися тут і в такій вірі. Ми ділимося нашим внутрішнім досвідом. Незадовго до цієї зустрічі ми пережили три дні реколекцій, щодо яких глибоко переконані, що не промовляли до образу, а образ до нас ані разу, але ми говорили з Богом, а Він внутрішньо нас будував. Вчора ми визнавали наші гріхи, дізнавали пробачення і тому, що маємо в собі свіжу зустріч із Ним, намагаємося вийти до людей і цим ділитися. Не тільки тому, що ми народилися тут, у цьому місці, близько п’ятдесяти років тому, деякі близько двадцяти.
І хотів би додати ще одну річ до цього. Іноді хтось може докоряти комусь через те, що він християнин від народження, народився в християнській країні, його мама була віруючою, його дідусь був віруючий. Чого варта така віра, яка передається у спадок? Колись я читав книжку одного з найбільших богословів сучасності, Карла Ранера. Він писав, що віра з діда-прадіда може бути легко поставлена під сумнів, але для нього самого вона була як Христос, який стоїть перед ним і каже: «Чи ти хочеш піти за Мною?»
Тобто у нього було переконання, що Христос прийшов до нього через віру його батька, діда й прадіда. Отже, він у цьому народився, був охрещений, при цьому ніхто не питав його думки; але коли він досяг віку розпізнання та зрілості, то віра, в якій він виріс, мала для нього лик Ісуса Христа, який говорить: «Чи ти хочеш піти?»І він повинен якось поставитися до цього, повинен прийняти рішення.
Так би я відповів на це запитання, дякую за нього. Це правда, що Бог існує і любить мене, що я тут не випадково. Ти створений Ним, бажаний Ним, це правда.
За матеріалами: Deon