На тлі резонансних податкових змін, які передбачають перереєстрацію всіх неприбуткових організацій у новому Реєстрі до кінця 2016 року, мене часто питають, чи доцільно вже зараз вносити доповнення до статутів релігійних організацій. Спробуємо розібратися.
Справа в тому, що Податковий кодекс України у підпункті 133.4.1 містить заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), а також членів органів управління будь-якої неприбуткової організації. Для релігійних організацій ця вимога є неприйнятною з огляду на їхнє покликання до добродійності — саме для цього віруючі й об’єднуються, щоб допомагати одне одному та чинити милосердя.
Тож не всі релігійні громади поспішають власноручно зрікатися своєї основної місії та вносити до статуту зміни, які суттєво обмежують добродійну діяльність віруючих. І це правильно, бо на скасування такої заборони для релігійних організацій як раз і спрямований законопроект № 5050, розроблений за участі Всеукраїнської Ради Церков, парламентських і громадських експертів.
Водночас, навіть якщо законопроект буде ухвалено до кінця 2016 року, залишається ще одна вимога до статутів релігійних організацій.
Податковий кодекс вимагає, щоб норма статуту про процедуру ліквідації будь-якої неприбуткової організації містила таке положення:
«Передача її активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення)».
І тут проявляється ще одна пастка Податкового кодексу, яка змушує замислитися над невідворотністю перереєстрації статуту. Досвід моєї юридичної практики свідчить про те, що чимало статутів релігійних громад (особливо тих, що реєструвалися понад 10 років тому) містить ось таке або подібне формулювання:
«При ліквідації Громади кошти та інше майно Громади після розрахунку з кредиторами передаються іншій релігійній організації відповідного віросповідання або спрямовуються в дохід державного бюджету».
Тож відсутність слова «неприбуткової» у цьому формулюванні може стати ключовим зауваженням податкової інспекції під час прийняття рішення про збереження неприбуткового статусу релігійної організації. Адже, згідно з нинішньою редакцією Податкового кодексу, не кожна релігійна організація вважається неприбутковою — цей статус ще треба вибороти неухильним дотриманням вищезгаданих вимог Кодексу.
Навряд чи Державна фіскальна служба України заплющить очі на такий невеличкий недолік. Відтак, якщо буквально трактувати вимогу Кодексу до статуту неприбуткової організації в частині процедури ліквідації, то у разі наявності згаданої неточності таким релігійним організаціям все ж таки доведеться скоригувати цей пункт у своїх статутах і перереєструвати їх.
Однак найкраще це робити вже після прийняття законопроекту № 5050, аби не вносити до статуту зайвих обмежень. Або піти шляхом включення до статуту обох обмежень, як вимагає наразі Кодекс, але з застереженням щодо добродійної діяльності на користь членів.
У тому випадку, якщо ваш статут відповідає Кодексові в частині процедури ліквідації, то, на мій погляд, варто почекати хоч би до листопада. Адже прийняття законопроекту може звільнити вас від необхідності перереєстровувати статут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
