Як (майже) щороку, цьогоріч 19 вересня знову повторилося чудо св. Януарія. Зрідження засохлої крові покровителя Неаполя, яка переховується в запаяній ампулці в місцевій катедрі, відбулося під час молитви зібраних там вірних і було прийняте оплесками. Далі митрополит Неаполя кардинал Крещенціо Сепе відслужив Святу Месу.
Реліквії мучеників, зокрема єпископа Януарія, мають покручені історичні шляхи, їх переховували по різних місцях, головно з побоювань перед нападами варварів, щоб не були ними спрофановані.
Зрештою під кінець XV століття вони потрапили до катедри в Неаполі. Але ще до цього часу було зафіксоване т.зв. чудо св. Януарія, коли його кров у скляній ампулці починає вирувати, стає рідкою і пульсує, так ніби щойно пролита. Хоча це явище багато разів досліджували, та досі невідомо, що становить його причину.
Засохла людська кров, датована IV століттям, раптом переходить у рідкий стан. На очах зібраного натовпу вона змінює колір, структуру, вагу, обсяг. Це дивне явище відбувається незалежно від температури, в холод і спеку, оскільки температура в катедрі коливається від 5‑6° до 30‑32° C. Так само це не залежить від нервового напруження згромаджених, бо ж кров часто стає рідкою не тільки у день свята, на очах натовпу, але й в інші дні, коли поруч є заледве кілька чоловік. Її заставали зрідлою навіть у момент відкривання сейфу, в якому вона зберігається.
Фізики та гематологи погоджуються, що цього неможливо пояснити суто науково: ані того, як збереглася до наших часів у морфологічно незмінному стані кров віком близько 1690 років, ані того, що з нею стаються раптові зміни у вазі, стані та поверненні до попереднього стану.
Чудо стається зазвичай кілька разів на рік, насамперед у день літургійного спомину святого — 19 вересня, але були зафіксовані випадки і в травні, грудні та інших періодах року. Чудо також сталося під час візиту Папи Франциска до неаполітанської катедри у березні 2015 року.
Святий Януарій був єпископом Беневенто — міста, розташованого за 70 км на схід від Неаполя. У часи великих переслідувань християн за правління імператора Діоклетіана (III-IV століття) він зазнав мученицької смерті разом із шістьма товаришами зі своєї дієцезії: Созієм, який був його дияконом, Прокулом, Фестом, Дезидерієм, Євтихієм та Акурцієм.
Старе передання каже, що за відмову скласти жертву божкам їх вкинули до вогню, але полум’я чудесним чином не завдало їм жодної шкоди. Тоді їх кинули диким звірям, але ті не торкнулися християн. Зрештою кат їх зарубав.
Це мало статися 19 вересня 305 року в Путеолі (сьогоднішнє місто Поццуолі) поблизу Неаполя.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
