Павло, пишучи свій лист до коринтян, уже на самому початку дає урок християнського розуміння того, що значить прославляти Бога.
Релігія, яка збирає людей на спільних обрядах тільки для того, аби вони потім почувалися звільненими від шукання Бога, подібна до ліків, які більше шкодять, аніж лікують. Треба, щоб я на кожному місці взивав ім’я Господа нашого, Ісуса Христа. Прославлення імені Ісуса, Сина Божого, це не відправляння релігійних ритуалів. Християнство — це просто зовсім інакше життя. Перші християни прославляли Ісуса навіть у катакомбах, навіть під землею і навіть на арені цирків, зазнаючи мучеництва, а також при споживанні їжі та під час літургій. Повсюди і завжди.
Святий Августин каже у коментарі до 37 Псалму, що молитва, тобто прославлення Бога, не обмежується словами, а подібна до нестримного прагнення, яке ніколи не зникає. Чарльз Дюк, американський астронавт, 1972 року брав участь у польоті космічного корабля «Аполлон-16» і як один із нечисленних людей на світі ходив по Місяцю. Обдарований і працьовитий, він мав і славу, і багатство. Попри це, прагнув чогось більшого. Його життя було невпинним пошуком нових викликів. Однак його подружжя перебувало на межі розпаду, а діти боялися кожного його слова, бо ж він використовував слова тільки для того, аби нищити в інших прагнення жити. У словах лежить міць як зміцнити когось, так і знищити. Він був християнином, який обмежує свою релігійність виключно виконанням обов’язку недільних богослужінь. Не відчував близькості Бога ані прагнення такої близькості. Через шість років після повернення з Місяця він перейшов до тенісного клубу й зазнав переміни. Усвідомив прагнення близькості Ісуса. Чи можна зустріти Бога в тенісному клубі? Він діє по край світу й на кожному місці. Чарльз Дюк прийняв Ісуса особистим Господом своїх рішень та усіх слів саме в тенісному клубі.
Не треба летіти на Місяць, щоб стати ближче до неба. Треба небо відкрити у словах, які говориш до інших, аби інші жили вдячністю, а не знеохоченням. Через 20 років після тих подій Дюк сказав, що ніколи не сподівався, що прославлятиме Ісуса у звичайних місцях землі, хоча був у надзвичайній подорожі на Місяць і це нічого не змінило в його життя на краще, радше погіршило.
" Релігія, яка збирає людей на спільних обрядах тільки для того, аби вони потім почувалися звільненими від шукання Бога, подібна до ліків, які більше шкодять, аніж лікують.
о. Августин Пеляновський OSPPE, Gość Niedzielny