Проголошувати Добру Новину мовою та методами, зрозумілими для людей наших часів, закликав маріанів Папа Франциск. Він заохотив їх відважно приймати нові виклики, навіть коли з людського погляду це здається ризикованим.
На спеціальній аудієнції 18 лютого 2017 р. Святіший Отець прийняв учасників Генерального капітулу Згромадження Отців Маріанів, який триває у Римі. Священики цього згромадження присвячують своє життя християнському вихованню молоді, місіям та апостольству друкованого слова.
У контексті того, що одним із завдань Капітули є оновлення правил Згромадження, Папа наголосив, що це оновлення неможливе без «пам’яті про минуле» та «історії засновників». Отож, потрібна вірність харизмі, але також відкритість «на нові потреби людей». Тож Єпископ Рима закликав маріанів зберегти живою діяльність на користь бідних, яка є характерною ознакою їхнього Згромадження від самого заснування. Саме цим відзначався його засновник — святий Станіслав від Ісуса і Марії (Папчиньскі), який жив у XVII сторіччі та був канонізований у червні минулого року.
«Заохочую вас зберігати живою цю традицію служіння бідним і простим людям через звіщення Євангелія зрозумілою їм мовою, через діла милосердята і молитву за померлих» — сказав Святіший Отець. Він наголосив на важливості близькості з простими людьми: «Ми не належимо до княжого роду, ми не є нащадками вельмож. Ми — прості люди, вихідці з народу. А тому з цією простотою ми повинні наближатися до найсмиренніших і до тих, які найбільше страждають: хворих, покинутих дітей і похилих віком, бідних… Ця бідність — серце Євангелія, бо вона є вбогістю Ісуса, а не соціологічною бідністю».
Далі Папа вказав на помітний слід в історії Згромадження його оновителя на початку ХХ сторіччя — блаженного Юрґіса Матуляйтіса (Єжи Матулевича), який заповів своїм співбратам цілковиту посвяту Церкві й людині, з готовністю «сміливо вирушати трудитися й боротися за добро Церкви там, де в цьому найбільша потреба». Це наставлення протягом десятиріч вилилося у різні ініціативи, які ця чернеча родина здійснює, зокрема, в Африці та Азії, принісши свою харизму до 20 країн світу.
«Великий виклик інкультурації сьогодні вимагає від вас звіщати Добру Новину мовою та способами, зрозумілими для людей нашого часу, включаючись у процес швидких суспільних і культурних перетворень. Ваше Згромадження втішається довгою історією, написаною сміливими свідками Христа та Євангелія. І ви сьогодні покликані рухатися в цьому ж напрямку з оновленою ревністю, що спонукатиме із пророчою свободою та мудрим розпізнаванням, виходити на апостольські дороги та місіонерські пограниччя, дбаючи про тісну співпрацю є ієрархією та іншими складовими частинами Церковної спільноти», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що невідкладна необхідність «свідчити євангельську благовість усім, без різниці» становить «широке поле для апостольської діяльності».
Членам цього найстаршого чоловічого чернечого згромадження, яке постало на польських землях, Папа Франциск нагадав, що все ще чимало людей не знають Христа, а ситуації несправедливості й моральної та матеріальної бідності залишаються викликом для віруючих. Ця невідкладна місія, підкреслив Сятіший Отець, вимагає особистого та спільнотного навернення. Лише «серця, повністю відкриті на діяння благодаті», здатні «збагнути знаки часу» й «заклики людства, що потребує надії та миру». Тому слід бути готовими «відповідати на нові виклики і на нові місії», навіть якщо по‑людськи це виглядає неможливим. Адже саме «незначність засобів» і «наша невідповідність» ставлять на першому місці «віру в Божу могутність».
«Господь зможе, Господь — здатний. А наша незначність є насінням, малим зерном, яке проростає, зростає, а Господь його поливає. І так рухаємося вперед. Однак почуття незначності, — зазначив Папа Римський, — і є найпершою спонукою довіритися Божій могутності».
В Україні отці-маріани працюють, зокрема, в Кам’янець-Подільській дієцезії; найвідомішим місцем їхнього душпастирювання є парафія св. Станіслава, єпископа і мученика, в Городку на Хмельниччині.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
