Дорогі брати й сестри в Христі!
Чудова природа з її величезним розмаїттям живих організмів, ландшафтів, корисних копалин та інших благ подарована нам Господом Богом. І тому людина, якщо вона справді вважає себе християнином, повинна як зіницю ока берегти ці блага, даровані нам Творцем. Але чи так ми чинимо в нашому повсякденному житті?
Настала весна з її першими ознаками: зацвіли проліски та інші ранні провісники відродження життя після зимової сплячки.
Варто задуматися над таким питанням: а що ми знаємо про ці квіти? Так, справді, ми дуже мало знаємо про ці дивні рослини, яким не страшні ні раптовий сніг, ні люті морози — до примх погоди вони прекрасно пристосувалися. Ці ніжні квіти, витончені, немов ожилі сніжинки, є символами пробудження природи, величності творчого задуму Бога-Творця, відродження життя, врешті-решт — сподівань на краще майбутнє.
Чи радіємо ми, дивлячись на лісові галявини, всипані білими й фіолетовими квітами? На жаль, багато хто з нас, силою певних обставин, частіше думає про те, як би їх зірвати й вигідно продати.
У жодному разі робити цього не можна! Адже кількість населення на Землі з року в рік зростає, а ділянки первісної природи скорочуються, а разом із тим дедалі меншає місць, де збереглися й ростуть первоцвіти. Люди масово зривають квіти…
Недарма вчені включили усі види первоцвітів (ранньоквітучих весняних рослин) до Червоної книги. Їхня кількість у природі щороку зменшується. Такими є всі види підсніжників, шафрани (крокуси), цикламени тощо. Переважна більшість первоцвітів, які зараз продаються, по‑браконьєрському знищені в місцях зростання і привезені на місце продажу оптовими партіями. Квіти виривають із цибулинами, щоб продовжити термін «зберігання» букетів. Відновлення рослин у природі після цього неможливе. Зрізання ж квітів без цибулин також шкідливе, оскільки призводить до генетичного виродження рослин.
Хто дав нам право знищувати те, що створено нашим Творцем, Господом Богом? Первоцвіти — це не ті рослини, які даровані людині для життя. Вони не служать їжею, одягом, будівельним матеріалом. Тому й ставлення до них має бути особливим, відмінним від того, як ми беремо у природи хлібні злаки, садові фрукти, деревину… Призадумаймось і даймо змогу природі жити за своїми законами, не перешкоджаймо її правилам життя! Любімо самі й учімо своїх дітей поважати Боже створіння — природу, а своїх ближніх остерігаймо від цього різновиду браконьєрства, що існує і в наші часи!
Наголошуємо: купуючи червонокнижні види первоцвітів, ви купуєте браконьєрський товар. Тож чи потрібні вашим близьким і коханим такі подарунки? У мить, коли у вас з’являється думка придбати букетик пролісків чи дібровних тюльпанів, аби подарувати ніжні квіти дорогій вам людині, задумайтеся, що саме ви даруєте! Букетик первоцвітів принесе лише ілюзію радості, а потому — розчарування і смуток, коли квіти почнуть швидко в’янути.
Якщо бачимо вже зірвані квіти у продажу, це означає, що зло вже звершилося без нас: замість кожного проданого букетика браконьєри зриватимуть нові квіти. Тому нам, як свідомим християнам, дуже важливо розірвати це коло нищення. Саме позиція кожного з нас може стати ключовою. Отож просімо у Бога в молитвах дару мудрості, щоби дбайливо ставитися до Його творіння, як і до наших ближніх.
Владика МІЛАН,
Мукачівський єпископ, голова комісії в справах екології Мукачівської греко-католицької єпархії
Антал МАЙНЕК,
єпископ Мукачівської дієцезії,
Голова комісії з екології та мігрантів Римсько-католицької конференції єпископів України
фінансово.
Щиро дякуємо!
