Роздуми

40 днів пустелі. День 12

12 Березня 2017, 06:31 1319 Біблійний курс «Дабар»

Чи то у нас закладено на генетичному рівні так, чи ми здобуваємо цю рису з віком, але так часто полюбляємо нарікати, що часом важко уявити без цього свого життя. Нарікаємо на погоду, на політиків, на тих, хто поруч. Нарікаємо часом подумки і на Бога, якщо щось складається не так, як ми собі в уяві намалювали. Можемо цього і не визнавати, проте такі думки можуть з’являтися.

«І нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Арона в пустині. Говорили до них сини Ізраїля: “О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, круг казанів з м’ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду!» — Так починається 16 розділ Книги Вихід. Варто зауважити, що у 15 розділі маємо пісню Мойсея та Марії про події, які сталися у розділі 14, а там зустрічаємо перехід через Червоне море і прояв сили Господньої. Тобто, пройшов досить таки невеликий відрізок часу після їхнього виходу з Єгипту, який мав би надовго закарбуватися у їхній пам’яті. Народ почав сумувати за тим, що було в них у країні рабства і гоніння, і забувати всі чуда, які вчинив Господь, аби їх вивести з того стану, а їх таки було чимало. Варто зауважити, що сини Ізраїля доволі таки часто нарікали у пустині: або не було чого їсти, або ж — пити. Про те, що Бог йшов перед ними, вони часто забували.

Як не сумно це визнавати, але ми — зовсім не виключення. Бог виводить нас на наші особисті пустелі і творить найбільші дива: проводить нас через море, дає воду зі скелі, творить речі, яких ми ніколи раніше не досвідчували, а ми згадуємо наші казани, біля яких сиділи, будучи рабами і думаємо, що там було краще. Хворіємо на склероз віри, коли нас спіткає щось, що не входило до наших планів.

Тату, навчи нас пам’ятати про всі дива, які Ти робив у нашому житті, відкрий очі від сліпоти нашого нарікання, аби побачити, що Ти є тут, Ти — Присутній. Дякую Тобі!

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: