Триває 48-ме Пленарне засідання Конференції римо-католицьких єпископів України.
Ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії єпископ Броніслав Бернацький, присутній на засіданні, розповів про початки відродження дієцезії, про те, як вона працює зараз, як розвивається та які плани на найближчий душпастирський рік.
— На яких питаннях зосереджена найбільша увага єпископів на пленарних засіданнях?
— Для України — це велика радість, що ми маємо стількох єпископів. Були часи, коли священики просили хоча би одного єпископа для України, щоб міг згуртувати священиків старшого покоління. І дехто з-поміж них дочекався того дня, коли почала створюватися Львівська Митрополія, Луцька та Кам’янець-Подільська дієцезії, а також Києво-Житомирська, а потім ще дві нових – Одесько-Сімферопольська та Харківсько-Запорізька. Католицька Церква огорнула цілу Україну і зараз Конференція Єпископів дбає про те, щоби вдосконалити душпастирство і заради цього ми збираємося два рази на рік. Адже Україна — багатонаціональна та багатокультурна країна і кожна дієцезія має свою специфіку: Центральна та Західна Україна зберегла свою традицію та побожність, на Сході все це треба відроджувати.
— З якими основними проблемами доводиться змагатися у вашій дієцезії?
— За 15 років мого служіння в Одесі відбулося дуже багато змін: збільшилася кількість вірян та священиків, відкрилися нові парафії, збільшилася кількість спільнот і з кожним роком їх усе більше і більше. Але в Одесько-Сімферопольській дієцезії бракує храмів – люди змушені молитися по домах. Ми стараємося і будуємо, але поки що ментальність влади там совєцька і важко знайти з ними спільну мову, не хочуть спілкуватися і поки що навіть ігнорують, а це означає, що важко отримати ділянку під будівництво храму, треба купувати, а ціни біля моря самі розумієте – космічні. Але ми стараємося всім створити гідні умови для молитви.
Я часто пригадую своїм священикам, що Папа св. Йоан Павло ІІ мав таку велику відвагу і заснував Одесько-Сімферопольську дієцезію. Сам дивуюся. Пам’ятаю, як у 1974 році приїхав відвідати священика в Одесі — прелата Хоппе. Він возив мене містом і завіз показати який колись тут був великий костел – ми зайшли, а там спортзал і тоді ні йому, ні мені і до голови не могло прийти, що я буду тут у цьому місці працювати, відновлювати святиню і що буде стільки людей прибувати. Минулого року до католицької віри прийшло 110 людей фактично «з вулиці». Можливо, це війна підштовхнула людей до пошуків Бога. Храм щоденно відкритий і люди приходять самі і шукають Бога — це велика радість.
— Які рухи найактивніше розвиваються в Одесі?
— У нас в Одесі це спільнота Домашня Церква, яку очолює настоятель о. прелат Юзеф Пауль і до неї належать молоді сім’ї якраз із тих, що прийшли «з вулиці». Вже були спроби створення такої спільноти раніше, але не вдалося — люди були не готові, а зараз це зовсім інше. Минулого року в Очакові були для них реколекції і я приїхав, щоби відслужити Месу і аж заплакав – повний храм людей! Молоді сім’ї, які не більше року мають контакт із Католицькою Церквою і лише починають пізнавати це все, але те, як вони палають, як допомагають одні одним, зустрічаються, моляться – це неймовірно! Велика Божа благодать!
— Чи буде розділена Одесько-Сімферопольська дієцезія? Яка ситуація із душпастирством у Сімферополі, чи залишилися там віряни?
— Частина виїхала на материкову Україну, але залишилися наші священики і зараз вони кажуть, що почали приходити нові люди. Нам вдалося все зберегти завдяки присутності єпископа-помічника Яцека Пиля. Влада до нього вже звикла, він сам вже пустив коріння і всі парафії функціонують, священики працюють. Маємо ті самі проблеми в Сімферополі, що і раніше – храм досі не віддали, але служіння триває. Поділу не буде, але буде новий пасторальний округ, який очолить єпископ Яцек Пиль.
— Як Одеса відзначатиме Ювілей Об’явлень у Фатімі?
— Цього року плануються дві урочистості. 20 травня ми святкуватимемо 15 річницю існування дієцезії та мого єпископства, а також 45 років священства. Приїде Нунцій. А Фатімські урочистості будуть 16 вересня. Ми маємо санктуарій Матері Божої Фатімської, парафію ведуть Отці Паллотини і ми плануємо, що всі парафії Одеси, а також всі парафії дієцезії будуть прибувати з паломництвами до санктуарію протягом року, а 16 вересня урочисто завершимо Фатімський рік.
Ми поки не маємо натовпів вірян і не маємо багато молоді, але це все одно більше, ніж та кількість, з якої ми починали. На початку у нас було 10 осіб на Днях молоді, а зараз їх 200. Все росте, хоча і не так швидко, як нам би хотілося. Але Господь помагає. Колись в Одесі католиками були поляки, німці, французи та італійці. В Одесі поляки збудували храм св. Климентія і це була одна із найчисельніших парафій – 18 000 парафіян. Але у 1937 році більшовики його зруйнували. Німці були при кафедральному соборі, а французи та італійці збудували костел св. Петра, який після війни єдиний вцілів. Але по дієцезії поляки, французи та італійці мешкали здебільшого по містах, а німці по селах і довкола Одеси було багато великих храмів, але після депортації німців у 1944 році залишилися від них тільки руїни.
Ще нам бракує священиків, але з часом, думаю, і це вирішиться. Вже тепер є де жити, є кому служити, не так як на початках. Але треба ходити і шукати. Якось так склалося, що там, де залишилися наші храми, вже немає вірних, а там де є громада – немає храму. Люди переїжджали з місця на місце, радянська влада руйнувала храми. І зараз треба все будувати наново.
фінансово.
Щиро дякуємо!
