Моє Непорочне Серце затріумфує!

Роздуми на травневі богослужіння в століття об’явлень Богородиці у Фатімі

Початок: 

1. Об’явлення Ангела.
2. Перше об’явлення Божої Матері у Фатімі.
3. Друге об’явлення Божої Матері.
4. Третє об’явлення Божої Матері.
5. Четверте об’явлення — сенс страждання.
6. Переслідування дітей владою.
7. П’яте об’явлення Божої Матері.
8. Останнє об’явлення Божої Матері.

9 .Фатімські діти

10. Історія життя Франциска

11. Історія життя Гіацинти

12. Історія життя Люції

13. Засіб Матері Божої з Фатіми — щоденний Розарій

14. Фатімський дух жертви

15. Фатімська таємниця

16. Непорочне Серце Марії, будь нашим порятунком!

17. Година молитви та роздумів над нашим життям

18. Фатіма — місце об’явлення

19. Фатімська Діва на довбиській землі

20 травня. Фатімський санктуарій в Одесі

21. Марія – наша сила і міць

22. Розарій — молитва дитини Діви Марії

23. Наша марійна побожність

24. Серце Марії

25. «Жила просто, звичайно, як ми»

26 травня. Провідниця духовного життя

Марія — це та, яка в повноті реалізувала образ свого Сина, яка носила Його у своєму лоні, була відповідальною за виховання особи Христа як людини, яка всім своїм життям була найбільше з Ним з’єднана, наслідувала Його і товаришувала Йому. Під хрестом Їй було довірене все людство в особі учня — святого Йоана. Вона стає опікункою того, що сама реалізувала в своєму житті, тобто — опікункою духовного життя.

Якщо ми дивимось на духовне життя як на наслідування Христа, товаришування Йому на наших дорогах, чи життя з Ним у єдності, то треба нам самим собі поставити питання: «Як це реалізувати?» Відповіддю на це запитання є життя Марії та Її Непорочне Серце. Від Неї необхідно вчитися, як жити, щоб бути людиною, яка у повноті реалізує своє покликання бути Божою дитиною. Це споглядання Марії є нічим іншим, як тільки Її товаришуванням на наших дорогах життя.

У Марії все є благодаттю і даром. Вона — Матір Божого Сина, Та, що супроводжувала Його всюди. Вона улюблена Дочка Отця, повна благодаті, благословенна і переповнена Святим Духом. У Марії все відноситься до Христа і від Нього залежить. Вона вказує і вчить нас святої та єдиної історії любові до Христа.

Слідкуючи за Євангелієм, ми можемо помітити, що Марія товаришує Ісусові як Мати і як учениця. Христос підкреслює в одній зі сцен Євангелія, хто є Його сім’єю: «…ті, хто слухають і виконують волю Отця, який на небесах».

Ісус повівся тоді зі своєю Матір’ю так, як з улюбленою особою, до якої мав найбільшу довіру. Марія ніколи не перешкоджала Ісусові у Його апостольській місії, даючи цим самим вираження своєї безкорисливої любові до Сина. Це — особлива форма любові і довіри, можна сказати — надзвичайно важкої любові.

Незвичайна вірність Марії Її Синові, коли Його відкинули, вчить нас, не зважаючи на важкі хвилини, будувати спільноти на правді, прощенні, толерантності, відвазі, надії.

Знаком надії та шансом для всіх, також для слабких і для тих, які ще до кінця не повірили, є слова Христового заповіту, якими Він звернувся з хреста до Діви Марії та учня Йоана: «Жінко, це Син Твій (…) Ось Матір Твоя». Вмираючи на хресті, Спаситель довіряє Йоанові свою Матір, і одночасно Тій, котра цілковито довірилась Богові, довіряє Йоана та всіх, за кого вмирає. Це — особливий дар.

Христос, побачивши, що Марія виявилася вірною Йому аж до смерті, знає, що Вона також не покине Його дітей. Своїм заповітом з хреста Ісус закликає кожного з нас до будування єдності й життя з Марією. Спаситель хоче, аби ми запросили Його Матір у наше внутрішнє життя. Бог розливає свою безмежну любов, щоб вона дійшла до найглибших куточків наших сердець через Серце Марії, через довіру Їй. Такої відповіді на дар благодаті від нас очікує Бог.

Таким чином, відкриття себе на дар присутності Марії в нашому житті стає для нас шансом поглибити наше духовне життя.

Роздуми підготував Паллотинський Фатімський секретаріат в Україні