Моє Непорочне Серце затріумфує!
Роздуми на травневі богослужіння в століття об’явлень Богородиці у Фатімі
- Об’явлення Ангела.
- Перше об’явлення Божої Матері у Фатімі.
- Друге об’явлення Божої Матері.
- Третє об’явлення Божої Матері.
- Четверте об’явлення — сенс страждання.
- Переслідування дітей владою.
- П’яте об’явлення Божої Матері.
- Останнє об’явлення Божої Матері.
13. Засіб Матері Божої з Фатіми — щоденний Розарій
16. Непорочне Серце Марії, будь нашим порятунком!
17. Година молитви та роздумів над нашим життям
18 травня. Фатіма — місце об’явлення
На північ від Лісабона, серед узгір’я, порослого пропахлими живицею деревами та оливковими гаями, стоїть санктуарій Фатімської Божої Матері, історія якого почалася 13 травня 1917 року. Від 13 травня до 13 жовтня того року над маленьким дубом Божа Мати показувалася Гіацинті, Люції та Франциску — дітям, які пасли овець у долині Кова-да-Іріа. В розмові з дітьми Божа Мати назвала себе Царицею Святого Розарію. В об’явленнях Вона передала вірним засоби рятування світу: навернення до Бога, молитва за грішників (особливо Розарій), покаяння за власні гріхи та гріхи інших людей. Підтвердженням об’явлень було «чудо сонця», яке в їх останній день зробила Божа Мати, і свідком чого була близько 70 тисячна юрба.
Правдивість явлень засвідчує церковна влада. І тому на місці подій побудували каплицю, а пізніше — велику базиліку, в якій знаходяться 15 вівтарів, відповідно до 15 таємниць Розарію. (Знані нам сьогодні додаткові 5 таємниць Світла установив 16 жовтня 2002 р. св. Йоан Павло ІІ). Святиню оздоблює прекрасна башта, на якій висять 54 дзвони. Два портики з колонами обіймають, неначе простягненими руками, площу біля храму, де може поміститися мільйон паломників. У центрі на колоні стоїть скульптура Божої Матері з короною на голові та з розарієм у руці.
До Фатіми подорожували папи Павло VI (13 травня 1967 року) і Йоан Павло II (13 травня 1982 року, в річницю замаху на своє життя). «Прибуваю сьогодні сюди, — говорив Йоан Павло II — бо саме в цей день минулого року на площі св. Петра в Римі відбувся замах на життя Папи, що таємничим чином збіглося з датою об’явлення у Фатімі, яке відбулося 13 травня 1917 року. Приходжу, аби на цьому місці, яке було вибране Божою Матір’ю, дякувати Божому Провидінню».
В 10 ту річницю беатифікації Франциска та Гіацинти, 2010 р., Фатіму відвідав Папа Бенедикт XVІ, а з нагоди сотої річниці Фатімських об’явлень — Папа Франциск. Протягом Ювілейного року, який розпочався в листопаді 2016 р. та завершиться 26 листопада 2017 р., можна отримати повний відпуст за відвідини Фатімського санктуарію та виконання умов відпусту.
Фатіма — це «Земля Марії»; це місце, де Непорочна, як і 100 років тому, надалі промовляє до людей, що прибувають сюди в дусі віри, які моляться й готові відкритися на те, що їм буде передане. Фатіма має спеціальну харизму — це вказана Марією дорога, яка веде людський рід до спасіння. Це місце діянь Святого Духа, місце зміцнення віри та місце втіхи. Це місце численних навернень, любові, спільних молитов і культу Марії.
Марія зійшла з Неба і з’явилась у Фатімі, в цьому блаженному місці, аби в сучасному світі, що повний невіри та ненависті, укорінити нову віру і тривалий мир!
Мета Фатімських об’явлень — не зародження страху і погроз, бо Діва Марія це Матір, повна любові, і, як кожна мати, коли бачить, що її мала дитина починає ходити, — схиляється та бере її за руку. Засоби Богородиці — це надія та любов.
З недовірою та погрозою увесь світ прийняв звістку про замах на життя Йоана Павла II, що стався 13 травня 1981 р. на площі св. Петра. Папа був тяжко поранений, та в цьому важкому стані, напівпритомний, по дорозі до клініки тихо шепотів: «Божа Мати, моя Мати». Святіший Отець у розмові з Алі Агджею, який стріляв у нього, почув такі слова під час візиту у в’язниці: «Як так сталося, що Ви залишилися живі? Я добре цілився, знаю, що постріл був смертельний, але чому не вбив? Чому? Що це таке, що всі повторюють: “Фатіма”?» Папа зрозумів одне: материнська турбота та опіка Богородиці міцніші від смертоносної кулі.
27 березня 1984 року Святіший Отець прийняв у себе єпископа Лейрії та Фатіми, а під час прощання вручив єпископу Фатіми шкатулку і сказав: «Це куля, вийнята з мого тіла 13 травня 1981 року. Друга загубилася десь на площі св. Петра. Вона належить не мені, а Тій, яка піклувалася про мене та зберегла мене. Прошу,отче, завези її до Фатіми і поклади в санктуарії на знак моєї вдячності Пресвятій Діві та як свідчення великих Божих справ». За ініціативою єпископа, цю кулю прикріпили до корони на статуї Фатімської Божої Матері.
Найулюбленіші, просімо, щоб Найсвятіша Мати, Пані з Фатіми, допомогла нам змінити наше життя, наші думки і наші серця.
Роздуми підготував Паллотинський Фатімський секретаріат в Україні
фінансово.
Щиро дякуємо!
