Як уже повідомлялося, 6 липня, тисячі вірян молилися на відпусті Летичівської Богородиці. Тепер пропонуємо детальніші враження і коментарі про урочистість у Летичеві.
«Щоразу, щороку паломники приносять сюди, до цього санктуарію, щось нове. А ті, хто приходять або приїжджають на це свято, виносять звідси ті духовні дари, що їх сюди приносять паломники. Ви бачили — сьогодні був дощ, потім сонце. Як сто років тому в Фатімі. Отже, що відбулося у Фатімі, відбувається сьогодні тут, на нашій, на українській землі. Щоразу, коли я буваю в цьому санктуарії, я бачу, як люди виходять звідси преображеними. Це місце, яке повертає людині здоров’я: і духовне, і фізичне. Тут люди знаходять те, що вони ніде більше не знайдуть», — сказав для CREDO ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський в день урочистості Летичівської Богородиці. Також єпископ Леон розповів про важливість паломництва.
Як і кожного року, відпустові урочистості у Летичівському санктуарії Матері Божої зібрали числених прочан, як із Кам’янець-Подільської дієцезії, так і з поза її меж. Але цьогорічну урочистість можна назвати особливою. Адже і паломники, які йшли з Кам’янця-Подільського, Томашполя і Хмільника, і ті, хто приїхали до Летичева безпосередньо на урочистість, прийшли до святої Покровительки Поділля і Волині в рік ювілею Фатімських об’явлень. Це промовисто підкреслюють гасла цьогорічних піших паломництв: Томашпільського, яке в цьому році також ювілейне, двадцять п’яте, «Думай як Марія!»; ХХІV Кам’янець-Подільського — «Марійні послання». Протягом п’яти днів учасники паломництв могли, за прикладом Пресвятої Діви Марії, вслухатися в Боже Слово та роздумувати над тим, як його втілювати у повсякденне життя.
«У порівнянні з іншими роками, — сказав для CREDO відповідальний за організацію паломництва Кам’янець-Подільський – Летичів о. Микола Лучинський, – новою була тематика конференцій, які проголошувались під час паломництва, яку ми назвали «Школа Марії». Їх проводила пані Тереза Андрущишина з руху «Світло Життя». Конференції торкались таких сторін повсякденного життя людини, як сімейне життя, виховання дітей, прийняття особи такою, якою вона є, шлях розпізнання покликання, тощо. Серед більш ніж 350-ти паломників – а більшість з них це була молодь – були не тільки вірні з Кам’янець-Подільської дієцезії. Були паломники з Тернополя, з Івано-Франківська, була, навіть, одна дівчина з Англії».
Ділячись враженнями про паломництво і перебування в Україні гостя з «туманного Альбіону», яку звати Люсі, сказала, що окрім позитивних емоцій, її найбільше торкнуло те, що багато тих, хто з нею йшли, долаючи мовний бар’єр, намагались розповісти їй якомога більше про нашу країну.
«Першого дня, — сказала Іванна Шевчук з Кам’янця-Подільського, яка йшла до Летичева вперше, — я думала, що більше не піду ніколи, що це моє паломництво — перше і останнє. Але до кінця дня було стільки емоцій, стільки пісень, що втома вже не відчувалась. Я би йшла ще».
Організатор паломництва з Томашполя о. Мирослав Матвійчук, розповів CREDO, що головним у цій «медитації на ногах» було те, щоби дати можливість кожному з більш ніж 450-ти учасників почути свідчення людей, які відчули присутність Марії в подіях їхнього життя. В конференціях, що їх в перший день паломництва проголосив єпископ Радослав Змітровіч, у світлі Марійної духовності були представлені теми віри, гріха та цінності подружнього життя. На другий день о. Петро Гуцал проголосив конференцію на тему «Марія, як та, котра досвідчила мир і Цариця миру», в якій було показано, що тільки Божа присутність приносить справжній мир. В ювілейному Томашпільському паломництві була одна «родзинка» — це «марійна медаль», яка нагадує про опіку Матері Божої і яку учасники паломництва дарували тим, хто їх приймав на шляху.
«Більшість із тих, хто йде з Томашполя — мої земляки, — сказав для CREDO президент Caritas-Spes України о. Петро Жарковський. — Адже я походжу з Чернівців (райцентр Вінницької обл. – Прим. авт.), там живе моя мати. Тому, хоча в мене і не було можливості піти в паломництво, на цю відпустову урочистість я завжди приїжджаю з великою радістю. Раніше, коли я служив на Закарпатті, така можливість мені випадала нечасто. Тепер, сподіваюсь, приїздитиму щороку. А як дасть Бог, можливо, і піду в паломництво — для початку, хоча б пройду один день».
Звичайно, не можна розповісти про кожного, хто прибув на урочистість з різних міст і сіл. Але один чоловік цього заслуговує: це 77-річний мешканець Хмельницького Тадеуш Сова. Він сам прийшов із Хмельницького пішки, подолавши відстань між обласним центром і Летичевом за 12 годин разом із коротким перепочинком. Чоловік вийшов о 4.00 ранку, а о 16.00 вже був на подвір’ї Летичівського храму першим із прочан. З ним не трапилось жодних надзвичайних пригод, але деякі цікаві епізоди в його паломництві були. Коли пан Тадеуш зустрів на ще темній вулиці групу молодих людей і на їхнє питання відповів, що йде до Летичівської Божої Матері, то почув від них побажання щасливої дороги, а один хлопець навіть пропонував гроші.
Перед урочистою Месою єпископ Леон Дубравський закликав усіх присутніх до уваги і надав слово прибулим на урочистість представникам Християнської служби порятунку. Її командир Ігор Шторм докладно розповів про діяльність очолюваної ним організації, яка надає гуманітарну допомогу і здійснює духовну опіку над тими, хто найбільше страждають від війни на Сході – населенню так званої «сірої зони». На відміну від багатьох інших гуманітарних і волонтерських організацій, казав п. Ігор, Християнська служба порятунку (про це на шпальтах CREDO писалось і раніше – Прим. авт.) не обмежується тим, щоби тільки привезти гуманітарку – її волонтери постійно перебувають на лінії розмежування, в «гарячих точках», надаючи різноманітну допомогу людям: починаючи від опіки покинутими лежачими хворими і закінчуючи навчанням поводженню з вибухонебезпечними предметами. А головне: говорять людям про Бога, про те, що Бог їх любить і не залишив їх у їхніх стражданнях.
«Нам допомагають і нас всіляко підтримують єпископи Леон Дубравський, Станіслав Широкорадюк, Едвард Кава, Ян Собіло, — сказав для CREDO командир ХСП. — Ми отримали благословення Апостольського Нунція архиєпископа Клаудіо Ґуджеротті. Але найбільшу подяку я хочу висловити Кам’янець-Подільському єпископу. Владика Леон відразу відкрито і щиро відреагував на нашу ініціативу і дуже багато робить, щоби допомогти нам. Це саме він призначив головним капеланом ХСП о. Олександра Коцюра, це саме завдяки йому ми зараз здійснюємо постійні ротації священиків-капеланів в Авдіївці і Широкіному…».
Проголошуючи проповідь, митрополит Львівський архиєпископ Мечислав Мокшицький закликав вірних до молитви і покаяння, постійно підкреслюючи, що Матір Божа з часу Фатімських об’явлень просить нас «про молитву за спасіння людей і всього світу».
По закінченні Служби свято Летичівської Богородиці вийшло з подвір’я храму на вулиці міста: вірні йшли у процесії навколишніми вулицями з молитвою Розарію, співаючи після кожної таємниці один куплет пісні «Радуйся, Святая Діво …». Третю таємницю, яку владика Леон Дубравський пожертвував за навернення Росії, відмовили російською мовою.
Коли ж процесія повернулась на подвір’я, Його Преосвященство освятив культові предмети вірних – Розарії, ікони, статуетки, тощо, при цьому, з притаманним йому гумором, сказав: «Це кропитиме не дощ – це кропитиму я».
Єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Широкорадюк сказав у коментарі CREDO, що у Летичеві видно щиру подільську побожність, адже це святе місце у якому збирається багато людей. Якщо ми молимося, є надія, що Бог нас вислуховує та оберігає.
Ми святкуємо 100-річчя Фатімських об’явлень. Нас дуже болить, що в Україні війна, проливається кров… І найгірше те, що ніхто цього не бачить, вже цілий світ до цього звик. Це жахливо, що люди звикають до людських смертей. Тому прохання Божої Матері до молитви за навернення сьогодні дуже актуальне, — сказав владика.
Фото: Анна Котвицька
Відео: Юлія Завадська, Олеся Чижевська
Не пропустіть: Летичів: урочистість Жінки, одягненої в сонце
фінансово.
Щиро дякуємо!
