Зустріч лідерів країн G20 у Гамбурзі (Німеччина), яка тривала 7‑8 липня 2017 р., мала тлом акції протесту, які переросли у зіткнення поліції з лівими екстремістами так званого «Чорного блоку».
У ході зіткнень з екстремістами поранення отримали 197 співробітників поліції. Екстремісти, озброєні металевими предметами, нищили місто і стріляли в поліцейських із рогаток. Окрім того, усім німецьким військовослужбовцям, які перебувають у Гамбурзі та його околицях, з 5 по 9 липня за межами казарм заборонено носити уніформу, «аби уникнути неприємних інцидентів».
Після самих по собі протестів, гасел, скандувань, підпалів і биття вітрин у Гамбурзі почалося банальне розграбування магазинів, куди вламувалися «протестанти». Усе це звернуло увагу європейців, схильних не помічати проблеми, до того, що лівацький екстремізм уже неможливо не помітити, навіть якщо дуже стараєшся.
І справді, вигляд того, як роз’юшений натовп нищить і підпалює все, що чого дотягнеться, грабує крамниці та збройно протистоїть поліції, не дає змоги вдавати, ніби нічого не сталося і що це всього лиш трошки перебільшений спосіб виразити загалом слушні ідеї. Немає сумнівів: ті, хто брав у цьому участь, — звичайні бандити. Причому тим гірші, що до своїх погромів приклеюють якісь ідеї. Але маска нарешті впала і виявилося, хто вони такі насправді. Й це побачив цілий світ.
Салонна лівиця — не тільки в Німеччині — отримала твердий горішок для розколупування. Досі діяльність таких груп була «лівим» тільки на руку. Вони допомагали лівакам протягувати їхні лівацькі ідеї всупереч людям із більш консервативними поглядами. Тепер же від цих бандитів треба би відмежуватися. Але… ну, власне. «Треба би», «якось би». Навряд чи так станеться. Справу знову обернуть у банальність, а за якийсь час усе стихне. А суспільству знову вказуватимуть на «справжнього» ворога — всіх, хто не поділяє лівацькі ідеали. Зокрема також і християн, що залишилися вірні ученню свого Вчителя.
Чому я песиміст у цьому питанні? Тому що ліваки вже давненько використовують у своїй практиці силові методи, які легковажать законом і демократичними звичаями. Приклади відомі, просто їх рідко помічають. Наприклад, «Грінпіс», який добрався до бурових платформ, зелені, що блокують будівництва, плавучі абортивні клініки, що наближаються до берегів різних держав… і ще постійне безкарне нищення антиабортної агітації.
Якийсь компроміс у питаннях зобов’язувального законодавства? Ну тільки якщо не вдасться загарбати усього зразу. Наприклад, вписуючи в документи із цілком слушними загалом постулатами пару таких, які окремо були би ніяк не прийнятні. Толерантність? Вочевидь так, до всіх, але за винятком тих, хто з ними не погоджується. Бо таких можна нищити. Дали ж нам приклад Ленін, Сталін, Пол Пот і Че Гевара, як треба перемагати. Ми будуємо новий, кращий світ, отож чого маємо перейматися якимись відсталими, хто цього не розуміє?
На жаль, сьогодні це саме так виглядає. Якщо подивитися у документ Конгрегації віровчення «Про деякі аспекти теології визволення», то стає видно, від яких великих помилок він застерігав. Але тоді він викликав суперечки, з ним дискутували, вказували, що Церква «відстала» і «темна»… А кількома роками пізніше розвалився східний блок. І світ швидко забув про марксистське бачення світу. Сьогодні воно виглядає дивакуватим, як і чимало поглядів колишніх (а хоч би й сучасних) філософів. Розчинилося в чомусь, що під кінець ХХ століття стали називати «New Age» і що претендувало бути збіркою різних філософій на рівні ХХІ століття.
Напевно минуться й ці нинішні немудрі бачення людства і світу. Тільки наше, християнське, яке бачить одночасно і царственість людини, і її зіпсуття первородним гріхом, — залишиться. І не тому, що ми, християни, захистимо її, виходячи на вулиці. А тому, що вона правдива. І дозволяє бачити істинну красу кожної людини. Також і тієї, що повалена хворобою або обляпана гріхами.
Переклад CREDO за: Анджей Мацура, wiara.pl
З використанням матеріалів: Українська правда, Корреспондент.net
Фото: Mopo.de, Deutsche Welle
фінансово.
Щиро дякуємо!
