У човні Церкви ми перебуваємо в безпеці, надто ж коли схиляємо коліна, щоби молитовно поклонитися Господу.
Так сказав Святіший Отець Франциск у роздумах перед молитвою «Ангел Господній». Папа послався на Євангеліє дня, в якому Ісус після ночі, проведеної в молитві, йде до своїх учнів по воді.
«Човен перебував посередині озера, його затримав сильний вітер. Коли учні побачили, що Ісус наближається, вони подумали, що то привид, і перелякалися. Але Він запевнив їх: “Це Я, не бійтеся!” (в. 27). Петро — як завжди, поривчастий — сказав: “Господи, якщо це Ти, вели мені прийти до Тебе по воді”, а Ісус відповів йому: “Іди!” (в. 28-29). Петро з човна вийшов і по воді пішов, але через вітер знову злякався і почав тонути. Тому він крикнув: “Господи, рятуй мене!” А Ісус простяг руку і схопив його», — так говорив Святіший Отець.
Папа підкреслив, що ця сцена має глибоке символічне значення. Її можна віднести як до кожного з нас, так і до становища цілої Церкви. Це нагода замислитися над нашою вірою.
Човен — це життя кожного з нас, але це також життя Церкви; супротивний вітер представляє труднощі й випробування. Волання Петра «Господи, скажи мені прийти до Тебе» і його крик «Господи, рятуй мене!» — дуже подібні до нашого прагнення відчути близькість Господа, але також до нашого страху та неспокою, що супроводжують найтяжчі хвилини нашого життя і життя наших спільнот, життя, позначеного внутрішніми слабкостями і зовнішніми труднощами, — сказав Папа.
Петрові замало було слова Ісуса, зауважив Франциск. А воно ж могло бути для нього як рятувальний канат, за який можна вчепитися, щоби противитися бурхливим водам.
«Таке може статися і з нами. Якщо ми не вчепимося у слово Господа, але — аби переконатися, мати більшу певність — питаємо порад у гороскопів і ворожок, то підемо на дно. Бо це показує нам, що наша віра — не сильна. Сьогоднішнє Євангеліє нагадує нам, що віра в Бога і в Його слово не відкриває нам шляху, на якому все просте і спокійне, не звільняє нас від життєвих бур. Віра дає нам певність присутності — присутності Ісуса. Запам’ятайте: віра дає нам певність присутності, яка надихає нас долати екзистенційні шторми. Віра дає нам певність руки, що нас хапає, аби допомогти, аби ми могли дати собі раду з труднощами, вказує шлях, навіть коли темно. Отже, віра це не втеча від життєвих проблем, вона підтримує в дорозі й надає їй сенсу», — зазначив Святіший Отець.
Папа також застосував цю біблійну сцену до ситуації самої Церкви.
«Вона — човен, який, пливучи, мусить також противитися зустрічним вітрам і бурям, що загрожують їй загибеллю. Не вбереже її мужність ані гарні риси присутніх у ній людей: від потопання рятує віра у Христа і в Його Слово. В цьому човні ми у безпеці, попри нашу вбогість і слабкість, зокрема коли падаємо навколішки і споглядаємо Господа, як учні, які наприкінці впали перед Ним, кажучи: “Насправді Ти — Син Божий”. Як же це гарно: сказати Ісусові — Ти насправді Син Божий! (…) Нехай Діва Марія допомагає нам міцно тривати у вірі, щоб ми протистояли життєвим бурям і залишались у човні Церкви, сторонячись спокуси пересісти на привабливі, однак ненадійні суденця ідеологій, мод і слоганів», — сказав Єпископ Рима.
Переклад CREDO за матеріалами: Radio Watykańskie, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
