У п’ятницю, 1 вересня 2017 р., відійшов до вічності кардинал Кормак Мерфі О’Коннор — колишній Примас Англії та Уельсу.
Довідавшись про відхід вислуженого архиєпископа Вестмінстера, Папа Франциск надіслав свої співчуття на ім’я його наступника кардинала Вінсента Ніколса, поширюючи їх на все духовенство та вірних архидієцезії.
Святіший Отець висловив свою глибоку засмученість та з «безмежною вдячністю» згадав «бездоганне служіння» покійного Церкві Англії та Уельсу, «його непохитну відданість проповідуванню Євангелія та піклуванню про бідних, а також далекоглядну діяльність, спрямовану на сприяння екуменічному та міжрелігійному порозумінню». Папа Римський долучається до заупокійних молитов, «ввіряючи його шляхетну душу безконечному милосердю Бога, нашого Небесного Отця».
24 серпня ц.р. кардиналові Мерфі О’Коннору виповнилося 85 років життя. У комюніке, яке поширила Вестмінстерська архидієцезія, кардинал Вінсент Ніколс зазначає, що його попередник «відійшов у мирі та спокої, оточений любов’ю своїх близьких та друзів». В останньому листі до свого наступника колишній Примас Англії написав: «Перебуваю в мирі й не боюся того, що надходить; протягом свого життя я отримав чимало благодатей, особливо через свою родину та друзів».
Кардинал Кормак Мерфі О’Коннор народився 1932 року. Був п’ятою дитиною в сім’ї лікаря ірландського походження, троє синів якого стали священиками. Священицьку формацію Кормак відбув у Римі, в Англійській колегії, здобуваючи філософсько-богословську освіту в Папському Григоріанському університеті.
Повернувшись до Англії після свячень, о. Кормак виконував різні душпастирські обов’язки. Згодом Апостольська Столиця призначила його ректором Англійської колегії в Римі, де він свого часу приймав главу Англіканської співдружності архиєпископа Кентерберійського з нагоди його історичного візиту до Папи Павла VI в 1977 році. Того ж року його призначено єпископом Арундела та Брінятона.
Єпископ Мерфі О’Коннор відіграв важливу роль в екуменічному русі, бувши від 1982 до 2000 року співголовою Міжнародної англіканської та римо-католицької комісії. У лютому 2000 року св. Йоан Павло ІІ призначив його архиєпископом Вестмінстерським, а через рік надав йому кардинальську гідність. Як кардинал, брав участь у конклаві 2005 року. У квітні 2009 року папа Бенедикт XVI прийняв його прохання про зречення у зв’язку з досягненням граничного віку.
Кардинал Мерфі О’Коннор не сидів «спокійно на пенсії», наприклад — узяв участь 2010 року в широко відомих дебатах про те, якої шкоди Англії завдала Реформація і чи не належало б Англії повернутися в лоно Католицької Церкви. Він за різних нагод закликав Європу «повернутися до своїх християнських коренів».
Щодо справи екуменізму, в якій він брав свою чинну участь, кардинал тримався думки, що «відкривати єдність» треба за кожної нагоди зустрічей та співпраці, оскільки екуменізм це насправді «спільне прославлення Бога», паломництво, «в якому не можна спинятися і з якого не можна завертати».
За матеріалами: Радіо Ватикану, Wiara
фінансово.
Щиро дякуємо!
