Про свою молитву за будування мостів діалогу та єднання зі сповідниками інших релігій у формуванні стосунків миру говорив Папа Франциск під час зустрічами з єпископами М’янми.
Після ранкової Святої Меси та зустрічі з керівництвом буддійських монахів Папа мав зустріч із єпископами М’янми, згідно з планом свого третього дня перебування в цій країні. Захід був запланований у кафедральному комплексі колишньої столиці.
Святіший Отець висловив свою вдячність спільноті бірманських католиків за «пророче свідчення любові до Бога і ближнього», яке виражається у служінні вбогим, людям без прав та виселеним.
Ось повний текст папської промови.
Еміненціє,
дорогі брати-єпископи,
для нас усіх це був день, сповнений вражень, а також великої радості! Сьогодні вранці ми служили Євхаристію разом із вірними, що прибули з усієї країни, а по обіді зустрічалися з керівництвом буддійської більшості. Я б хотів, аби наша зустріч цього вечора була хвилиною погідної подяки за це благословення та спокійних роздумів про радості й виклики вашого служіння пастирів Христової вівчарні у цім краю. Дякую отцю-єпископу Феліксу [Ліан Хен Чжану] за слова привітання, скеровані до мене від вашого імені. Обіймаю вас усіх із великою любов’ю в Господі.
Я б хотів зосередити свої думки довкола трьох слів: зцілення, супровід і пророцтво.
Перше, зцілення. Євангеліє, яке ми проголошуємо, це насамперед послання зцілення, примирення і миру. Кров’ю Христа на хресті Бог примирив світ із собою і послав нас бути вісниками цієї цілющої благодаті. Тут, у М’янмі, це послання має особливий відтінок, якщо взяти до уваги, що країна намагається здолати глибоко вкорінені поділи і будувати національну єдність. Ваші вівчарні несуть знаки цього конфлікту і зродили відважних свідків віри та стародавніх традицій. Отож для вас проповідь Євангелія має бути не тільки джерелом утіхи і мужності, але також закликом до єднання, любові та зцілення у житті людей. Єдність, яку ми спільно поділяємо і урочисто святкуємо, народжується з різнорідності. Вона підкріплює значення відмінностей між людьми як джерела взаємного збагачення і розвитку. Запрошує їх бути разом у культурі зустрічі та солідарності.
Бажаю вам, щоб ви могли у своєму єпископському служінні невпинно дізнавати керівництва і допомоги Господа у зусиллях до зцілення та єднання на кожному рівні життя Церкви, так аби святий люд Божий, через свій приклад прощення і єднання в любові, міг бути сіллю і світлом для сердець, що прагнуть до миру, якого світ дати не може. Католицька спільнота у М’янмі може пишатися своїм пророчим свідченням любові до Бога і ближнього, яке виражається у діяльності на благо вбогих, людей, позбавлених прав, а насамперед, у ці часи, на благо багатьох виселених, які — скажу так — лежать при дорозі. Прошу вас, перекажіть мою подяку всім тим, хто, подібно до Милосердного самарянина, щедро старається нести олію зцілення їм та ближнім, що знаходяться у потребі, без огляду на релігійне чи етнічне походження.
Ваше служіння зцілення особливим чином виражається у стараннях екуменічного діалогу та міжрелігійної співпраці. Я молюся, щоб ваші невпинні старання будувати мости діалогу та єдності зі сповідниками інших релігій у формуванні стосунків миру принесли щедрий плід для примиреного життя у країні. Міжрелігійна мирна конференція, що відбулася в Рангуні минулої весни, була важливим для світу свідченням рішучості релігій жити у мирі та відкинути всілякі акти насильства і ненависті, скоювані в ім’я релігії.
Моє друге слово для вас у цей вечір — супровід. Добрий Пастир постійно присутній у своїй вівчарні, провадячи її, а водночас ідучи обік неї. Я дуже люблю казати, що пастир має пахнути своїми вівцями. У наші часи ми покликані бути «Церквою, яка виходить», аби нести світло Христове на всілякі периферії (пор. Evangelii gaudium, 20). Ваше життя і ваше служіння як єпископів покликані до згідності з цим духом місійної участі, зокрема через регулярні пастирські візитації спільнот і парафій, які творять місцеві Церкви. Це привілейований засіб, аби ви, як люблячі батьки, супроводили ваших священиків у їхньому щоденному труді — сприяти зростанню вівчарні у святості, вірності та в дусі служіння.
Дякувати Богові, Церква у М’янмі перейняла свідчення сильної віри та ревного прагнення місійної праці тих, хто приніс Євангеліє на цю землю. На цьому солідному фундаменті, а також у єдності зі священиками та богопосвяченими, вона надалі формує мирян у дусі справжнього місійного учнівства та шукає мудрої інкультурації євангельського послання у щоденне життя і традицію ваших локальних спільнот. Неоціненний у цій царині внесок катехитів. Надалі пріоритетом для вас має бути їх формаційне збагачення.
Я б хотів вас просити насамперед про особливу участь у супроводі молоді. Займіться формуванням молодих людей на солідних моральних принципах, які їх провадитимуть у конфронтації з викликами цього швидкозмінного світу. Найближчий Синод єпископів не тільки охоплюватиме ці аспекти, але безпосередньо запитає молодь, вислуховуючи їхні історії та включаючись у спільне розпізнання того, як найкраще проголошувати Євангеліє у грядущі роки. Одне з великих благословень Церкви у М’янмі — її молодість, а зокрема кількість семінаристів і молодих монахів. У дусі Синоду прошу вас, залучайте їх і підтримуйте на шляху віри, бо вони покликані своїм ідеалізмом та ентузіазмом бути радісними і переконливими євангелізаторами своїх ровесників.
Моє третє слово до вас — пророцтво. Церква у М’янмі щодня свідчить Євангеліє своїми освітніми та благодійними справами, захистом прав людини, підтримкою депократичних принципів. Бажаю вам посприяти католицькій спільноті, би вона й надалі відкривала свою конструктивну роль у житті суспільства, роблячи так, щоби ваш голос був чутним у справах стосовно національних інтересів, особливо підкреслюючи пошану гідності й прав усіх, зокрема найубогіших та слабких. Я переконаний, що п’ятирічний душпастирський план, який Церква виробила у ширшому контексті розвитку держави, принесе великі плоди не лише для місцевих спільнот, але й для цілої країни. Зокрема я маю на увазі потребу захисту довкілля та гарантування правильного використання природних багатств країни заради блага наступних поколінь. Захист Божого дару створіння не може бути відділений від здорової екології людини та суспільства. Тому що «справжня турбота про наше життя і наші відносини з природою нерозривно поєднані з виміром справедливості й братства, а також вірності щодо інших» (Laudato si’, 70).
Дорогі брати-єписпоки, я дякую Богові за цей час єднання і молюся, аби це наше перебування разом зміцнило нас у труді бути вірними пастирями та слугами вівчарні, які нам довірив Христос. Я знаю, що ваше служіння складне і що разом зі своїми священиками ви часто боретеся з «тягарем дня і спеки» (Мт 20,12). Заохочую вас дотримати рівноваги як у фізичному здоров’ї, так і в духовному, і щоб ви по-батьківськи подумали про здоров’я ваших священиків. Насамперед заохочую вас щодня зростати у молитві та досвіді любові Бога, яка єднає, оскільки вона є підставою вашої священицької автентичності, гарантією гідності вашого проповідування і джерелом пастирської любові, з якою ви попровадите люд Божий шляхами святості і правди. З великою любов’ю молюся про благодать Господню для вас, для священиків, богопосвячених та всіх мирян ваших помісних Церков. Дуже вас прошу, пам’ятайте і мене у молитві.
Папа запросив єпископів спільно помолитися до Пресвятої Богородиці бірманською мовою та уділив благословення.
Далі він особисто привітався з кожним із єпископів, а перш ніж попрощатися, поблагословив наріжні камені для 16 нових церков, вищої духовної семінарії та Апостольської нунціатури. На порозі курії Папа привітався та сфотографувався із 300 семінаристами.
Зустріч із єпископатом була останньою офіційною подією в програмі третього дня Апостольського візиту до М’янми. Але перед вечерею Святіший Отець в каплиці архиєпископської резиденції зустрівся зі своїми співбратами-єзуїтами (на фото), які служать у цій країні.
За матеріалами: Niedziela, Радіо Ватикану
Фото: Antonio Spadaro SJ
фінансово.
Щиро дякуємо!
