Папа Франциск заохочує сім’ї приймати Ісуса в особах своїх дітей, в особі чоловіка/дружини, дідусів та бабусь.
Він не пропонує «абстрактних моделей» для наслідування, а говорить про конкретну дійсність, якою слід жити. Таке бачення Святішого Отця представлене у книжці о.Франческо Пеше «Виходячи за межі родини-зразка. Катехизи Папи Франциска».
Цей священик очолює «Центр сім’ї – Інститут культури й душпастирства», що діє при італійській дієцезії Тревізо. Його призадума зосереджена на катехизах Святішого Отця, що виголошені під час загальних аудієнцій, присвячених сім’ї, від грудня 2014 року до листопада 2015 року, між двома Синодами про сім’ю. Їхнім плодом стало Апостольське напоумлення «Amoris laetitia» (Радість любові).
В інтерв’ю для Ватиканських медіа отець Франческо сказав: Папа Франциск занурюється у радощі та страждання, які щодня переживають сім’ї, нагадуючи про те, що «не існує досконалої сім’ї», а тому «не слід боятися недосконалості, слабкості, навіть і конфліктів», але треба «вчитися конструктивно їх долати». Таким чином «родина, в якій, поряд із власними обмеженнями та гріхами, люблять одні одних, стає школою прощення».
Використовуючи вислів з «Amoris laetitia», священик підкреслює: треба погодитися з тим, що «любов співмешкає з недосконалістю», а тому «Папа Франциск говорить про любов, завжди пов’язуючи її з крайніми ситуаціями чи ситуаціями труднощів». Отож, мова не про «абстрактний ідеал».
«Я думаю, що його порада — аби любов була людським досвідом, який має зростати, — пояснює душпастир. — В одній із перших катехиз, говорячи про Святе Сімейство з Назарета, він ствердив: споглядаючи на нього, кожна сім’я може дбати про те, щоб учинити любов звичним явищем, тобто поєднати щоденне життя з любов’ю, а любов — зі щоденним життям, із його обмеженнями та недосконалостями, не допускаючи, аби вони ставали скасуванням любові. Щодо цього, — додав священик, — мене вразила одна пара, яка, коментуючи катехизу Папи, сказала: “Нам подобається наша любов, навіть якщо вона недосконала”. А це тому, що вона покликана до зростання, покликана прямувати вперед».
У березні побачить світ ще одна книжка о.Франческо Пеше — дослідження того, як родини сприйняли та зрозуміли Апостольське напоумлення «Amoris laetitia». Саме родини, а не єпископи чи священики. Автор зазначає, що праця ґрунтується на думках сімей, які прочитали текст, поглибили його та спробували порівняти його зі своїм життям.
«Як священик, я побачив, що сім’ї, пари звертали увагу на аспекти, яких я не помітив. Ще однією безпосередньою реакцією є те, що в той час як телебачення, газети та блоги дискутують про проблеми “Amoris laetitia”, першою реакцією сімей є те, що вони почуваються підбадьореними. Дехто не раз повторював: “Amoris laetitia” примирює нас, заохочує, шанує та додає нам ніжності», — сказав о.Франческо.
«Іншою реакцією, що мене вразила, є реакція мами, яка сказала: “Amoris laetitia” містить мрію про Церкву, про оновлену Церкву, в якій сім’ї насправді є дійовими особами. Саме ці два аспекти, — підсумовує автор, — здалися мені особливо цікавими, коли я вислуховував родини. З різних сторін лунала думка, що “Amoris laetitia” здатне реалістично побачити дійсність. Як казав один батько: не очима того, хто дивиться на родини, але очима самих же сімей».
Дослідження отця Пеше закликає сім’ї прочитати Апостольське напоумлення «Радість любові», сягаючи далі, ніж дискусія, яка зосередилася на питанні можливості приступати до Святого Причастя розлученим, що уклали нові зв’язки.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
