Отже, Попільна Середа вже позаду: Чотиридесятниця настала. Через декілька днів розпочнеться Великий Піст і в християн східного обряду.
Кожен, певно, вже подумав, які йому робити постанови на цей піст. Але важливо, щоб ті постанови не були формальними: «бо так роблять усі» або «бо я так робив завжди». Також важливо, щоб піст не перетворився на дієту або не став часом, коли я працюю над собою заради себе самого, бо мені щось у собі не подобається.
Очевидно, є правила посту, які нам дає Церква, наприклад, у питаннях споживання м’яса. Їх потрібно дотримуватися, але «не м’ясом єдиним» твориться піст.
Пропоную кілька ідей, які можна використати для власних постанов на цей піст.
1.Що я їм та як я їм
Здоров’я — це Божий дар. Сучасний ритм і екологія життя дуже ослаблюють людину. Студенти часто обідають фаст-фудом, а наші сніданки, обіди й вечері невпорядковані. Як людям, що працюють та навчаються, нам потрібна енергія. Тож ідея така: намагатися дотримувати режиму дня стосовно їжі. Їсти в міру, не переїдати. Споживати здорову їжу. Наприклад, виключити фаст-фуд із раціону, і не брати добавки, коли є можливість. Усе це робити не для того, щоб мати дієту, покращити фігуру, або зекономити гроші та час, а для того, щоби зберегти Божий дар: здоров’я.
2.Трохи спорту не зашкодить
У нас побутує хибне уявлення, ніби духовні практики чи аскеза, стосуються лише речей «духовних» і не мають нічого спільного з нашим тілом. Але у східній традиції під час першого тижня посту є Канон Андрея Критського з поклонами, і не знаю, як ви, але я відчуваю по своїх ногах, що піст почався… Тому піст стосується також цілого нашого буття, і тіла також. А чому б не спорт — бігати, робити вправи, ранкову руханку? Спорт це також аскеза. Отож чому б не почати займатися трішечки спортом? Пам’ятаймо, наше тіло теж має воскреснути!
3.Соціальні мережі
Ми живемо в епоху соціальних комунікацій. Дехто їх полишає на цілий піст. Правда, це можуть не всі. Проблема в тому, що часто Facebook «краде» в нас багато часу. Ми «бомбардовані» нашою стрічкою. Тому пропозиція така: я дивлюся Facebоok лише одну годину ввечері, або двічі на день, і лише на годину. А решта часу він у мене відключений і я не відповідаю на повідомлення Messenger, а тим більше не передивляюся, хто що лайкнув чи поширив. Світ без мене не завалиться! Така гігієна використання соцмереж стане гарним антидотом проти залежності від них. Адже кожна залежність краде не лише нашу свободу, а й руйнує наші стосунки з ближнім та з Богом.
4.А що я роблю зі своїм часом?
Проблема в тому, що ми кажемо, ніби не маємо часу. Час є, але ним треба вміти володіти і правильно розподіляти. І тоді ми зможемо найти час на все: на навчання, на зустрічі з друзями та на важливу щоденну зустріч із Богом. А в епоху соцмереж ми у «друзях» із тисячами, але водночас дуже самотні. Пам’ятаймо: час це теж Божий дар, яким ми дуже часто нехтуємо.
5.Молитва
Звернімо увагу на нашу молитву, щоденну молитву. То не означає, що в Піст ми маємо годинами бити поклони і цілі дні просиджувати у храмі. Так, у цей час Церква нам дає дуже гарні богослужіння — які, щоправда, досить довгі… Та йдеться не про тривалість молебнів, а про те, що наші особистісні стосунки з Богом часто дуже формальні. Ми «відтарабанили» Отче наш і Богородице Діво «на автоматі», й пішли. Але якщо молитва — це діалог, то даймо теж Богові щось сказати. А Він говорить у тиші.
Даймо Богові трохи нашого часу в тиші під час Посту. Бо якщо ми його не зустрінемо, то всі наші практики й постанови не будуть справжнім постом.
Пам’ятаймо, що з Посту ми повинні вийти інакшими, і звільнитися від наших маленьких (або й великих) залежностей, працюючи разом із Богом. Бо лише Він може нам подарувати справжню свободу. Заради нашої свободи Він помер на хресті!
Вперед, разом з Ним! Через піст і хрест — до радості воскресного ранку!
За матеріалами: ДивенСвіт
фінансово.
Щиро дякуємо!
