Це питання на Великий Піст зробить революцію у твоєму підході до іншої людини. Почни на нього відповідати. Коли з тобою хтось знову захоче сперечатися — доброзичливо усміхнися і помолися в дусі.
Що ти любиш більше? Людей чи власні погляди? На так поставлене запитання не вийде відповісти самими словами. Треба дати відповідь життям.
Інколи ми виробляємо собі упередження щодо людей з огляду на їхню зовнішність. А як познайомитися з ними ближче, то часто виявляється, що вигляд може бути оманливим, а не сприйняті нами моменти були тільки наслідком слабкості або ж помилки, яку ця людина смиренно визнає і вирішує працювати над собою. Однак найтриваліші упередження зроджуються з відмінностей у думках на якусь тему. В такому разі дражлива для нас позиція іншої людини, яку ця людина обґрунтовує, захищає, стає знаком шкідливих (на нашу думку) поглядів.
Чи зможемо ми дивитися з любов’ю на людей, які сповідують ту саму віру, що й ми, попри те, що нас ділять різні переконання щодо інших важливих тем?
о. Войцех Жмудзіньскі SJ
Святий апостол Павло у Посланні до римлян заохочує не сваритися через погляди (див. Рим 14, 1-10). Це стосується також і поглядів на Господа Бога. Якщо ми будемо менше говорити про Бога, а більше розмовляти з Ним, то пізнаємо, що погляди не такі важливі, як стосунки, а наші думки та оцінки мають меншу цінність, аніж зустріч з іншою людиною за спільним столом.
«Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його. Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання» (Рим 14, 4-5).
Святий Павло не каже, щоби християни взагалі не сперечалися. Ми повинні і сперечатися, і змагатися між собою — в оточуванні один одного повагою та випереджуючи один одного в гостинності, смиренні та відплачуванні добром за зло (див. Рим 12, 10-18). Чи така конкуренція між віруючими взагалі можлива? Чи ми не втратили смаку випереджання один одного у служінні один одному взаємно?
Тим, кого ми любимо і хто погоджується з нашими поглядами на сучасний світ, ми виказуємо доброзичливість. А щодо інших буваємо злостиві й навіть не поступились би їм місцем в автобусі… Хай мучиться! Сам заслужив.
Турбота про людину, яка мислить інакше, може виявитися дуже складним завданням. Однак трапляються винятки, які варто наслідувати.
Минулого року медіа цілого світу захоплювалися прекрасним жестом спортсмена, який допоміг суперникові, що падав з ніг, добігти до фінішу. Роб Ґомес, який біг 10 км, помітив, що інший спортсмен, обік нього, підупав на силах. І перш ніж його конкурент упав на землю, Ґомес ухопив його міцно за руку і крикнув: «Ти закінчиш цей біг!» І допоміг тому перемогти. Ця зворушлива сцена заполонила інтернет і стала ілюстрацією доброзичливості щодо суперника. Місця на подіумі, як і наші погляди, не такі цінні, як наше здоров’я і людська солідарність.
Амбітна штовханина ліктями і обстоювання свого не будують добрих стосунків. В ім’я чого ми так захищаємо власні погляди, ранячи інших людей? В ім’я правди чи погорди? Чи з любові до людей мене вистачить на дистанцію до звичаїв, які я набув, і культури, в якій виховався? Апостол Павло не бачить проблеми у ламанні релігійних приписів, коли ставкою є здобуття людини для Христа (пор. 1 Кор 9, 19-22). Він не нищить поганського вівтаря «Невідомому богу», але, з повагою ставлячись до тогочасних вірувань, розповідає про гідність людини (пор. Діян 17, 22-31). Мати Тереза з Калькутти не переконувала вмираючих у догмах віри, не наполягала, щоб вони увірували у Христа, а була для них Христом, який перев’язує рани.
Ти більше любиш людину чи власні погляди? Це питання переверне твій підхід до інших. Почни на нього відповідати. А коли хтось знову буде з тобою сперечатися — усміхнися йому, почастуй його кавою і помолися в дусі: «Боже, вчини, аби я міг переможно закінчити цей біг». Тоді почуєш друге важливе питання: «Звідки в тобі стільки любові?»
Переклад CREDO за: Войцех Жмудзіньскі SJ , Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
