Якщо я свідок, то чого боятися?

Роздуми над Першим читанням на суботу у Великодній октаві

Тими днями начальники, старші народу і книжники, помітивши відвагу Петра і Йоана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, – вони дивувалися і розпізнавали в них тих, хто був з Ісусом. І, дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.
Наказавши їм вийти із синедріону, вони радилися між собою, кажучи: «Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, – і не можемо того заперечувати. Але щоби більше не поширювалося між народом, пригрозимо їм, щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!»
І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.
А Петро та Йоан у відповідь сказали їм: «Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!»
Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, – через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.

Діян 4,13-21

Нарешті чудо зцілення кульгавого від народження доходить до свого завершення. Юдейські начальники допитують апостолів, яких оцінюють як «людей невчених і простих» («неграмотні та ідіоти» – так звучить грецький текст). Як такі люди можуть сказати щось розумне таким світилам, як начальники, старші народу та книжники? Вони розуміють, що сталося чудо, що нема чого сказати проти, що не можуть заперечувати фактів. Але! Впевненість у собі закриває їх від істини.

Є такі люди, які не хочуть сприймати істину. Вони її бачать, розуміють, але не сприймають. Бо стали рабами своїх ідей, структур, інтересів. Їм не треба зцілення, чудес. А неграмотні та ідіоти стають мудрецями і вільними. Тому мають відвагу говорити, хоч би чого це їм коштувало. Цього разу їм лише пригрозили силою…

Це все скидається на абсурд, але чи не так відбувається в житті?

Якщо я бачив і чув, якщо я свідок Христа воскреслого, – кого боятися? чого боятися? Осуду? Нерозуміння? Несприняття? Сили?

В чому я впевнений? Або – в Кому?

Патрик Оліх OFM

Ілюстрація: Ліберале з Верони, Святий Петро зцілює кульгавого, 1469-70 рр.