Роздуми над Першим читанням на суботу VI Великоднього тижня
Пробувши певний час в Антіохії, Павло вирушив далі, проходячи за порядком Галатійську країну та Фригію, укріплюючи всіх учнів.
Один юдей на ім’я Аполлос, родом з Александрії, чоловік красномовний, прибув до Ефеса; він був сильний у Писанні. Був він навчений Господньої дороги і, палаючи духом, говорив і навчав докладно того, що стосувалось Ісуса, знаючи тільки хрещення Йоана. І він почав сміливо промовляти в синагозі.
Почувши його, Акила й Прискила прийняли його та докладніше йому виклали дорогу Божу. А коли він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його і написали учням, щоби прийняли його. І як він прибув, то дуже посприяв тим, які повірили через благодать, бо він із завзяттям доказував юдеям прилюдно їхню неправоту, доводячи Писаннями, що Ісус є Христос.
Діян 18,23-28
Цікава постать Аполлоса, який стільки місця займає в посланні апостола Павла до Корінтян. Родом з відомого міста Александрії, красномовний, сильний у Писаннях, палаючий духом, правильно навчає про Ісуса, бо навчений Господньої дороги, але одночасно знає лише хрещення Йоана… Такий собі християнин, але не до кінця, йому бракує повноти. І тут на підмогу приходять Прискила й Акила (саме в такому порядку), подружня пара, близькі співпрацівники Павла. Цікаво, що на першому місці згадано жінку. Вона, мабуть, була головним ініціатором акції. Ці миряни “докладніше йому виклали дорогу Божу”. Так Аполлос стає ще завзятішим у своїй діяльності.
Думаю, такий християнський “курс підвищення кваліфікації” потрібен всім. Головні поняття віри ми отримуємо зазвичай на катехезах ще в дитинстві, молодості. І потім часто буває застій. Ми живемо, здобуваємо новий досвід, зростаємо професійно, — а віра може залишатися дитячою. І нам треба людей, які поведуть далі, відкриють нові горизонти. Підтягнуть досвід віри до вищого, дорослого рівня. Як би хотілося й сьогодні мати багато таких людей, сильних у Писанні!
фінансово.
Щиро дякуємо!
