Під час доопрацювання Закону щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині парламентарі врахували позицію Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо обов’язкової згоди донора на трансплантацію.
Ці положення знайшли відображення в доопрацьованій до другого читання редакції законопроекту №2386а-1, який Верховна Рада ухвалила 17 травня 2018 року в другому читанні як закон, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Напередодні голосування ВРЦіРО звернулася до керівників парламентських фракцій з проханням підтримати підхід «презумпції незгоди» на трансплантацію, запропонований до другого читання Комітетом ВР з питань охорони здоров’я. Цей підхід передбачає неможливість проведення таких операцій без прижиттєвої письмової згоди донора, а в разі її відсутності — тільки за умови письмової згоди його найближчих рідних. «Презумпція незгоди», зокрема, використовується в медичній практиці США, а також у багатьох інших країнах.
«Церкви та релігійні організації в абсолютній більшості позитивно ставляться до донорства органів. Це розглядається як спосіб благодійності, жертовності з боку донора стосовно тієї людини, яка може отримати цю допомогу. Однак абсолютно неприйнятною для Церков і релігійних організацій є торгівля органами. Мова повинна йти лише про дарування, а не про продаж», — заявила ВРЦіРО.
Новоухвалений закон також забороняє укладати чи пропонувати договори купівлі-продажу анатомічних матеріалів людини. На цьому теж наголошувала Рада Церков у своїх зверненнях до парламенту.
«Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій виступає проти комерціалізації процесу донорства, оскільки це є морально неприйнятним, адже тоді тіло стає предметом купівлі-продажу, а відтак — принижується гідність людини. Натомість безкорисливе дарування органів цілком можливе: водночас це має бути свідоме й добровільне рішення людини, оскільки лише добровільне рішення є моральним», — зазначила ВРЦіРО, звертаючись до Верховної Ради.
Цей закон відкриває можливість для впровадження в Україні сучасної системи трансплантології, вводить посаду трансплант-координатора і запроваджує добровільну згоду особи на вилучення її органів після смерті. Тобто вилучити анатомічні матеріали (органи, їх частини, тканини, анатомічні утворення, клітини людини, фетальні матеріали) можна, лише якщо людина за життя дала на це згоду. Ухвалені зміни передбачають, що трансплантація буде безкоштовною (крім гемопоетичних — від лат. haemopoesis, кровотворення — стовбурових клітин).