Немає жодної хвилини дня, коли б ми не відчували якогось настрою, доброго чи поганого.
А наука, виявляється, має що сказати на цю тему.
Емоції — не ворог розуму
Останні дослідження у нейропсихології та застосування нейронауки в особистому розвитку показують, що ми — істоти емоційні, які мають здатність мислити.
Емоції зовсім не обов’язково є ворогами розуму. Переконання, що як хтось керується емоціями у своїх рішеннях, не виходячи з холодного розумування і суто раціональних позицій, то він вчиняє неправильно, — відображає неповний образ людської істоти.
Сьогодні теорія емоційного розуму нагадує нам, що люди гіперраціональні, які стараються приймати рішення, керуючись розумом, без емоційного компоненту, — фактично нездатні вибрати правильне рішення, саме тому, що воно неповне.
Емоції становлять контекст нашого життя. Немає жодного дня ані хвилини, коли б ми не відчували якогось настрою, доброго чи поганого. Наш настрій або емоційний стан охоплює фізичні і ментальні аспекти, які змінюються залежно від того, які емоції переважають.
Разом із гнівом, страхом чи сумом:
– Наш організм реагує на стан загрози для свого існування, що робить так, що різні фізіологічні процеси затримуються або зазнають змін.
– Наш кровообіг скеровується переважно у ноги та руки, що означає, що менше крові дістається мозку.
– Ми не можемо думати ясно, отож наші думки в цій ситуації головно базуються на набутому негативному досвіді.
Разом з емоціями, пов’язаними з любов’ю і щастям:
– Наше тіло і мозок перебувають у стані гармонії, так що всі наші фізіологічні процеси відбуваються нормально.
– Наш мозок працює на повному ходу і може робити правильні рішення та скеровувати до належних дій.
– Мозок працює креативно, а думки зосереджені на тому, що відбувається тут і тепер.
Настрій впливає на якість життя
Наш настрій тісно пов’язаний із нашим фізичним розвитком, а коли ми маємо справу з певними хворобами, то наш емоційний стан може бути чинником, який визначить виправлення якості нашого життя. Разом з такими емоціями, як страх, гнів і сум, якість нашого життя наражена на ризик, ба навіть вони можуть провадити до певних захворювань. Навпаки, любов і щастя творять емоційну гармонію і заохочують відкриватися на численні можливості життя.
Гумор — це спосіб сприйняття дійсності у позитивній перспективі, з оптимізмом, що дозволяє зменшити емоційний тягар кожної ситуації. Якщо в нас є почуття гумору, ми маємо сильну здатність творити позитивні стани мислення, як для себе самих, так і для інших. Водночас це може мати позитивний вплив на нашу форму, ментальну і/або фізичну.
Як виправити якість життя?
Посилення позитивних аспектів нашого життя почасти залежить від нас самих. Якщо ми хочемо виправити якість нашого особистого і суспільного життя, то можемо:
– Поглянути на наші переживання з іншої перспективи: вони — частина життя, так само як наші перемоги і досягнення. А інколи ми повинні присвятити трохи часу, аби нарадуватися своїми успіхами і відпочити у приємному оточенні.
– Зміцнювати позитивну комунікацію: зближуватися з тими людьми, з ким ми маємо щось спільне, і розмовляти з ними, пропонуючи теми, з яких можуть виникнути цікаві думки, шануючи при цьому можливі відмінності у поглядах.
– Долучитися до якоїсь доброї справи: робити щось для інших людей — це часто допомагає почуватися краще.
– Старатися зосереджувати свою увагу на позитивах: ми можемо навчитися чогось нового з будь-якого досвіду. У широкій перспективі це добре для кожного з нас.
– Не будьмо надто вимогливі самі до себе: ми виконуємо свої обов’язки і працюємо з ентузіазмом, але пам’ятаймо, що праця — це не все. Ми маємо це життя для того, аби його прожити!
Звісно, все не зводиться до «позитивного мислення» як панацеї. Хто так сприймає цей підхід, впадає в ідолопоклонство. Ідеться насамперед про те, що християни — це люди Воскресіння, і хоч би які нам траплялися хрести, але наша віра вчить, що ми вже перемогли, у Христі, який подолав смерть. Отже, спасає не «позитивне мислення» саме по собі, а надія, яку ми «правильно покладаємо» в Бозі.