Вже третій день поспіль не можу відірватися від захоплюючої книжки с. Юлії Свідерської FCM «Doktor ze Lwowa» («Лікар зі Львова»), яка нещодавно вийшла друком в острозькому видавництві «Волання з Волині». Книжка розповідає про життєвий шлях проф. мед. наук, мікробіолога, лікаря, педагога, а також римо-католицького священика о. Генриха Мосінґа (псевдонім: отець Павло) (1910-1999).
Праця написана простою мовою, тому читається надзвичайно легко. Факти з біографії о. Мосінґа переплітаються зі свідченнями його учнів, друзів, співпрацівників. Складається враження, що автор не лише розповідає про життя священика, педагога і лікаря, але й особисто знайомить читача з ним. Послідовно викладений матеріал доповнюють унікальні фотографії.
Читаючи книжку, можна відчути велику вдячність Богові за особу о. Генриха Мосінґа, і водночас – гордість, адже він наш земляк, він ходив нашими вулицями, він був знайомим з нашими знайомими… Отець Мосінґ – як пише у своїх спогадах єпископ Ян Нємєц – «лікуючи не тільки людські тіла, а й душі, світився добротою Бога Отця, смиренням Господа Ісуса і радістю Святого Духа».
В особі о. Мосінґа поєдналися усі риси як інтелектуала й мислителя, так і людини високої духовної культури та ерудиції. Народився й усе життя прожив у Львові. Втім встиг повчитися у Парижі, Брюсселі і Гамбурзі, виступити з доповідями у багатьох європейських університетах, об’їздити майже увесь Радянський Союз, зробити приголомшливе відкриття про походження висипного тифу. Він володів вісьмома іноземними мовами, відвідував лекції Жака Марітена і Габріеля Марселя, а Збігнева Герберта і Альфреда Яна врятував від німецьких концтаборів. Працюючи в Інституті епідеміології й мікробіології Львівського університету, під керівництвом проф. Рудольфа Вайгля, Мосінґ став відомим завдяки провідній ролі у ліквідації епідемічного висипного тифу у східній Європі. Так писав про нього відомий український інфекціоніст і письменник, проф. Борис Угрюмов: «Мосінг керувався совістю і любов’ю до людей, великим серцем… Враховючи масштаб інтересів та глибину знань, Генриха Мосінґа можна назвати людиною століття».
Однак під краваткою і білим халатом приховувався не лише науковець і лікар, а й священик. Свячення отримав 21 вересня 1961 р. тайкома у підваршавських Лясках з рук двох славнозвісних кардиналів: Войтили і Вишинського. З тієї пори і впродовж усього свого життя поєднував у собі служіння милосердного й турботливого лікаря і відданого священика. Вдень і вночі приймав та відвідував хворих, а найбільш потребуючим під подушкою залишав гроші. Шлях до домівок своїх пацієнтів називав Хресною дорогою. Цим самим пригадував постать італійського святого Джузеппе Москаті. Адже не втомлювався повторювати, що життя змарнував той, хто нікому не допоміг. У 1974 р. о. Мосінґ заснував Інститут помічників Церкви св. Лаврентія, ставши для молоді ще й педагогом і наставником.
Варто наголосити, що книжка «Doktor ze Lwowa» – перша і, як досі, єдина монографія, присвячена цій непересічній постаті у новітній історії України. Шкода тільки, що написана лише польською мовою. Хочеться, однак, вірити, що в недалекому майбутньому також український читач зможе захопитися як же цікавою і барвистою історією життя о. проф. др. Генриха Мосінґа. Адже це Людина, про яку не можна не знати!
фінансово.
Щиро дякуємо!
