Вірні з різних міст України, Польщі, Білорусі та навіть із Сибіру почали прибувати сьогодні до Бердичева. За традицією, саме в суботу увечері біля престолу Матері Божої Святого Скапулярію вони завершують свій шлях.
Слід зазначити, що перші паломники почали прибувати до Бердичева ще у п’ятницю. Серед них — 78‑річний Тадеуш Сова з парафії Христа Царя в Хмельницькому. Відстань від Хмельницького до Уланова він доїхав автобусом, далі до Бердичева йшов пішки. Піша частина паломництва пана Тадеуша тривала 10 годин. Він зізнається, що іноді було страшно, у моменти сумнівів та непокою звертався до Богородиці. «Я молився про прощення гріхів, за весь наш народ», — розповів він CREDO.
Тадеуш Сова відомий нашим читачам із паломництва до Летичівської Богородиці. До санктуарію він також мандрував сам. До Бердичева пан Тадеуш прийшов із тим самим хрестом та іконою Марії, що й до Летичева. «Мати Божа Летичівська прийшла до Матері Божої Бердичівської», — сказав о. Рафал Мишковський, настоятель бердичівської святині, вітаючи пана Тадеуша. Чоловік також поспілкувався з владикою Віталієм Кривицьким і розповів йому про труднощі та виклики, які зустрів на свому шляху.
А от першою паломницькою групою, яка прибула до санктуарію, цьогоріч стало паломництво Биківка‑Бердичів. 90 осіб вирушили з парафії св. Станіслава у Биківці три дні тому. Учасники паломництва — віряни парафій, духовну опіку над якими здійснюють отці‑серцяни. Наймолодшому паломнику 10 років, найстаршому — 55.
Також прибули паломництва з парафій Житомирської області: Богуслава (90 чоловік), Довбиша (70 чоловік), Андрушівки. 101 особа прийшла до Бердичева з Києва.
Найчисельнішим цьогоріч було Францисканське паломництво Шепетівка‑Полонне‑Бердичів. Традиційно вже у цьому паломництві брав участь єп. Станіслав Широкорадюк. 657 осіб ішли в цьому паломництві. Серед них — Станіслав Широкорадюк, єпископ Харківсько‑Запорізької дієцезії. У коментарі CREDO владика сказав:
— Може, ви здивуєтеся, але це паломництво потрібне передусім мені. Я потребую багато молитви, люди за мене моляться. На жаль, сьогодні війна на Сході перестала бути темою. Європа про це мовчить, Україна — теж. Усі живуть своїм життям: співають, танцюють, ходять до ресторанів. У мене дуже важка дієцезія, там іде війна, там потрібна молитва. Маючи таку підтримку, коли понад 600 чоловік молиться з вірою… Це пробиває Небеса. Це перша причина; друга — це душпастирська праця. Ми всю дорогу сповідали, молодь має змогу з нами розмовляти, питати; багато покликань пробуджується у цьому паломництві. Для мене також важливо підтримати ідею паломництва, адже якщо йдуть священики, єпископ, — значить, це щось справді важливе. Тут іде краща частина нашого народу, нашого суспільства: побожна, вірна й жертовна. Були дощі, незручності, але всі радісні та щасливі. Я дуже вдячний Богові, що усі ми щасливо дійшли!
Єпископ Станіслав виголосив проповідь під час Євхаристії для паломників.
Друге за чисельністю паломництво — Подільське, з Хмельницького до Бердичева. 296 паломників вирушили у понеділок із Хмельницького під проводом братів‑капуцинів. Брат Блажей Суска OFMCap, настоятель кустодії Братів менших капуцинів в Україні, розповів CREDO:
— Це наше 27‑ме паломництво. Цьогоріч ми йдемо з Марією та Отцем Піо. Капуцини святкують ювілейний рік Отця Піо, який є покровителем нашої кустодії в Україні. Брати пізнавали присутність Марії та Отця Піо. Ми вдячні за це Богові. Багато людей, велика радість, євангелізація — так можна описати наше паломництво. Всі дійшли, всі щасливі.
Найдовше подорожували велопаломники з Харкова. 12 прочан подолали 750 км і їхали протягом восьми днів. Це вже десяте таке паломництво. Отець Анатолій Клак МІС розповів CREDO:
— Ми вирушили в неділю, 15 липня. Нас дванадцятеро. У Полтаві до нас долучився о. Кшиштоф із Полтави та його друзі з Польщі, з Познані. Наймолодшому паломникові — 13 років, найстаршому — 64. Це десяте ювілейне паломництво. Ми відчували присутність Марії. На дорогах багато ям, це ускладнювало наш шлях. Господь нас оберігав, ми не голодували. В нашому паломництві їхала сім’я, чоловік підтримував свою дружину. Це було дуже гарно. Щоденно ми мали Євхаристію та молилися разом частину Святого Розарію. Ввечері зустрічалися при вогнищі, це також дуже об’єднувало.
Велопаломництво з Коростишева організували також отці‑салезіанці. Очолив групу отець Андрій Бачинський.
Із Житомира до Бердичева прибуло дві групи. Два дні в дорозі провело паломництво, яке вирушило з парафії св. Софії. Друга група вирушила з парафії св. Йоана з Дуклі, вони дісталися Бердичева за один день.
Єпископ Віталій Кривицький супроводжував паломників не лише духовно. Один день він пройшов із паломниками з Києва, а один день — із паломництвом з парафії св. Софії.
У коментарі CREDO він сказав:
— Цьогорічне паломництво було дуже добрим для нас, адже не було таким уже легким. Зустрічав нас дощ, а часом навіть дуже рясний. Я бачив, що паломники були радісними — їх це не лякало. Вони були до нитки мокрі, але щасливі. Я мав нагоду бути у двох паломництвах. Сам особисто то я просив Господа Бога Всемогутнього за заступництвом Матері Божої Бердичівської про Боже благословення під час «ротації» священиків, щоб Господь дозволив відповісти на заклик і зробити те, що служитиме для спасіння самих священиків і вірян, які їм доручаються; про дар розпізнання я молився. Другий мій намір: про єпископа‑помічника для нашої дієцезії. За рік я побачив, як це потрібно. Заношу молитву в цьому намірі та інших запрошую.
— Владико, Ви самі з Одеси. Чи там також є традиція паломництв?
— Такої традиції немає. Але одесити завжди долучалися до інших паломництв, зокрема їздили до Хмельницького. Цьогоріч одеситів я зустрів у двох паломництвах, у яких мені довелося бути. Це добра та потрібна справа. Наші парафіяни долучаються до інших, адже цінують цю форму молитви, самозречення, передусім мають із чим іти до Матінки Божої.
фінансово.
Щиро дякуємо!
