У серпні, як у жодний інший час року, ми можемо спостерігати на небі «падіння зірок». Коли Земля на своїй орбіті навколо Сонця перетинає шлях комети Свіфт-Таттл, велика кількість уламків комети потрапляє в земну атмосферу і там згоряє.
Одна з традицій каже, що це «плаче небо», або що це «сльози святого Лаврентія», оскільки найбільша інтенсивність цього явища — 10 серпня, коли згадуємо цього святого.
Цього року метеорити — які також називають «персеїдами» (від назви сузір’я Персея) — буде видно в небі переважно у ніч на 13 серпня, тому що 11 серпня — Місяць-молодик і його світло не перешкоджатиме спостерігати за цим прекрасним видовищем. Протягом години спалахне до сотні метеоритів, розповів професор Ришард Вєлебіньський з Інституту Макса Планка в Бонні. Оскільки це явище відбувається на відносно великому просторі, то протягом цілої ночі можна спостерігати багато навіть дуже яскравих «метеоритів», додав німецький астрофізик.
«Якщо ще й пощастить із погодою, то ніщо не перешкоджатиме ідеальній видимості»,— зазначив проф. Вєлєбіньський. Він також додав, що кожного року кількість метеоритів різниться; цього року вона помірна. Серед них буде видно найвідоміший рій Персеїд, чия активність триватиме з 17 липня по 24 серпня. За цей час тисячі метеоритів, іноді міліметрового розміру, входять в атмосферу Землі зі швидкістю 60 кілометрів на секунду і на висоті 80-300 кілометрів згоряють під впливом тертя.
Їх назвали Персеїдами, бо коли на них дивитися, то створюється враження, ніби всі вони рухаються до однієї мети — сузір’я Персея. Цей метеорний потік походить від комети Свіфт-Таттл, яка обертається навколо Землі кожні 134 роки — востаннє її бачили в 1992 році, а наступного разу вона наблизиться 2126 року. «З кожним колом комета втрачає біля Сонця частину своєї матерії, а її частки розсипаються вздовж шляху, як пісок із вантажівки», — пояснює астрофізик.
Перше відоме дослідження Персеїдів проведене близько двох тисяч років тому в Китаї. В Європі це явище було вперше описане 811 року, під час правління Карла Великого.
Термін «сльози святого Лаврентія» пов’язаний зі святим, який загинув смертю мученика 10 серпня 258 року в Римі. Його піддали жорстоким тортурам, під час яких, як розповідає традиція, він плакав за гріхи людей у світі. Інша легенда свідчить, що мученик сміявся, коли його катували, і казав своїм мучителям, щоб вони перевертали його з боку на бік на розпеченій решітці. До сьогодні св. Лаврентій — покровитель людей, які постраждали внаслідок пожежі, тих, що терплять від гарячки, пожежників, кухарів, пекарів і вугілярів. Цей святий також захищає від пекельного вогню.
Більш реалістичні ті свідчення, згідно з якими Лаврентій був одним із семи дияконів у Римі й відповідав за фінанси і турботу про бідних. Він був засуджений до тортур і страчений на Римській Via Tiburtina, оскільки відмовився видати церковну власність імператору Валеріану.
За короткий час Лаврентій став одним із найбільш шанованих святих. Імператор Константин у 330 році збудував церкву Сан-Лоренцо Фуорі-ла-Мура (сьогодні — базиліка св. Лаврентія за мурами). Його останки спочивають біля останків іншого архімученика — св. Стефана.
Культ св.Лаврентія дуже розвинувся в Європі після перемоги імператора Отто I над Угорщиною в день св. Лаврентія, в 955 році. Найцінніша реліквія — голова святого — знаходиться у Ватикані. Частина мощей голови св. Лаврентія зберігається в соборі в Дубровнику.
День св. Лаврентія також займає важливе місце в народних переданнях різних країн. Цього дня в церквах благословляють спеціальний «хліб св. Лаврентія», який потім роздають бідним. «Травою св. Лаврентія» називають золотушник, який цвіте золотими суцвіттями в цю пору року і має лікувальні властивості. У сільськогосподарському календарі святий мученик першим з «осінніх братів» проголошує початок збору плодів осені. Власники виноградників щасливі, коли «на св. Лаврентія» гарна погода, тому що тоді вони впевнені в багатому врожаї винограду і бочках, наповнених новим вином.
За повідомленнями Укргідрометеоцентру, зорепад Персеїди, пік якого припаде на 12-13 серпня, зможуть спостерігати жителі майже усіх регіонів України, окрім Закарпаття, бо там буде хмарно.