Увечері 11 серпня 2018 року Папа Франциск зустрівся з 70 тисячами італійських юнаків і дівчат, які здійснити паломництво до Рима в рамках приготування до Синоду єпископів про молодь.
Мрії молоді іноді лякають дорослих, але не можна дозволити викрасти свої мрії. На це звернув увагу Папа Франциск, спілкуючись із юнаками та дівчатами з усієї Італії. Вони зібралися в Римі як остаточній меті прощі, організованої Конференцією єпископату Італії в контексті приготування до Синоду, присвяченого молоді, повідомляє Vatican News.
Протягом тижня приблизно 40 тисяч молодих італійців разом із єпископами та священиками здійснювали паломництва відпустовими осередками своїх дієцезій, щоби, врешті-решт, прибути до Рима на зустріч зі Святішим Отцем. Місцем зібрання став давньоримський іподром Circus Maximus, де увечері 11 серпня відбулося молитовне чування під проводом Наступника святого Петра.
Мрії — важливі
Прибувши на місце зустрічі, Папа проїхав панорамним автомобілем поміж секторами, приймаючи сповнені ентузіазму вітання 50 тисяч паломників. Далі він відповів на три запитання, перше з яких поставили 23-річна Летиція та 21-річний Лукаматтео. Питання стосувалося теми пошуків себе та мрій. Чим керуватися, обираючи життєвий шлях? Яким ми уявляємо своє майбутнє? Як не боятися мріяти про великі речі?
«Мрії — важливі. Вони тримають наш погляд широким, допомагають нам обійняти горизонт, розвивати надію в кожній щоденній дії», — відповів Святіший Отець. Він наголосив, що «мрії молоді є найважливішими», немовби «світлими зорями, які показують інший шлях для людства». І ці «блискучі зорі» є скарбом. Очевидно, мрії слід очищувати, випробовувати й ділитися ними.
Варто також аналізувати, звідки беруться ці мрії, чи вони великі, чи мізерні, що вдовольняються найлегшим? Може, це мрії про зручності? Мрії про спокій, «які перетворюють сміливого юнака в диванного». «Біблія каже нам, що великі мрії — це ті, які спроможні бути плідними, сіяти мир і братерство», — зауважив Папа, додаючи, що великі мрії включають інших, потребують невичерпного джерела надії, потребують Бога, «щоб не перетворитися в міражі чи манію всемогутності».
«Мрії молоді трохи лякають дорослих. Бо молодь, мріючи, далеко заходить. Може, тому, що вони перестали мріяти й ризикувати; може, тому, що ваші мрії ставлять у незручне становище їхні життєві вибори. Але не дозвольте у вас викрасти ваші мрії», — сказав Святіший Отець. Один такий юнак, зауважив Папа, свого часу не боявся мріяти про велике й не змінив думки під намовою батька, — і перемінив історію Італії. Це був святий Франциск.
«Шукайте добрих учителів, здатних допомогти вам зрозуміти ваші мрії та зробити їх конкретними», — додав Папа, заохочуючи юнаків і дівчат, своєю чергою, ставати такими «вчителями надії та довіри» для наступних поколінь. Він також наголосив, що треба сказати «ні» страхові, та процитував святого Йоана ХХІІІ, який казав: «Я не знав жодного песиміста, який би довів до кінця якусь добру справу».
Зростати і дозрівати в любові
Далі 24-річна Мартіна поділилася думками про вміння розпізнавати, зауваживши: якось вона почула від викладача, що сучасна молодь не спроможна навіть обрати передачу в телевізорі, не кажучи вже про створення серйозних стосунків на все життя. «Чому прагнення творити справжні стосунки, мрія створити сім’ю сприймаються менш важливими від інших і повинні підпорядковуватися професійній самореалізації?» — запитувала дівчина, наголошуючи, що молодь потребує «дорослих, які надають стимулу».
Відповідаючи, Святіший Отець зазначив: справді, коли мріємо про велике, існує «але», яке нас зупиняє, не дає прямувати вперед, відбирає свободу. «Завжди існує “але”, яке іноді стає більшим від нашого вибору та задушує його. Тоді свобода руйнується і втрачає свої обіцянки життя і щастя», — сказав він. Це веде до висновку, ніби «свобода є обманом, а щастя не існує», — додав Папа.
«Дорога молоде, свобода кожного — це великий дар, це даний тобі дар, який ти маєш оберігати, дбати про його зростання, розвивати, бо свобода не допускає половинчастих рішень», — наголосив Папа, зазначаючи, що найвищою свободою є свобода любові. Батьки, дорослі покликані допомагати молоді зростати в любові, дозрівати в любові, а не відкладати любов на пізніше.
«У житті на першому місці завжди має бути любов, але ота справжня: і слід навчитися розрізняти, коли йдеться про справжню любов, а коли — про ентузіазм», — зазначив Святіший Отець, вказуючи, що найбільшим ворогом любові є «подвійне життя». Воно проявляється також і тоді, коли ми вдаємо, що не любимо, наприклад, з огляду на кар’єру. «Любов не терпить половинчастих рішень: або все, або нічого».
Як зауважив Наступник святого Петра, задля справжньої любові варто ризикнути, але задля справжньої, не задля ентузіазму, загримованого під любов. А для цього також треба відповісти на запитання про те, де є моя любов, де є мій найбільший скарб? Ісус казав про чоловіка, який усе продав, аби придбати цінну перлину. В цьому й полягає любов: віддати все. Не треба боятися думати про любов, але «по-серйозному, про любов, яка ризикує, про вірну любов, яка дбає про зростання іншого».
Необхідність свідчення
Третє запитання поставив 27-річний Даріо, медбрат у сфері паліативної опіки. Він зауважив, що коли роздумує про віру, сумніви перевищують певності, а на запитання бракує конкретних відповідей. Постають запитання про те, чому «великий і добрий Бог» допускає несправедливість у світі, чому бідні стільки страждають? Водночас Церква «здається віддаленою та замкнутою у своїх обрядах», а молодь потребує «щирого свідчення».
«Не на всі “чому” існує відповідь», — сказав Папа, підкреслюючи, що ніхто не може пояснити, чому страждають діти. Ми не маємо на це відповіді й можемо лише щось трохи прояснити, споглядаючи розп’ятого Христа і Його Матір під хрестом. В цьому — дорога, аби відчути у своєму серці щось схоже на відповідь.
Далі Святіший Отець зазначив, що переклад відомої фрази з молитви «Отче наш», яка звучить: «не введи нас у спокусу», може пролунати двозначно. Хіба Бог Отець може «вводити нас» у спокусу? Справжнє значення цих слів: «Не зостав нас у спокусі», тобто вбережи нас від зла, звільни від лихих думок.
«Іноді слова, навіть якщо говорять про Бога, зраджують Його послання любові», — вів далі Папа, переходячи до зауваження Даріо про те, що деколи пастирі зраджують Євангеліє. За його словами, якщо християнин — чи пастир, чи мирянин, чи богопосвячена особа — не вмітиме вислухати, то не буде спроможним дати відповідь. А іноді буває й так, що словами таку відповідь неможливо дати: «Її слід дати, ризикнувши собою у свідченні».
«Бути християнином — це не життєвий статус», – зазначив Святіший Отець, застерігаючи від молитви фарисея: «Дякую, Тобі, Господи, що я християнин і не такий, як оті, що не вірять у Тебе». Щоб передавати віру, остання річ — це слова; починати потрібно зі свідчення та прикладу.
На запитання про те, якими очима дивитися на скандали у Церкві, Папа заохочує замислитися над «клерикалізмом», який не є провиною самого духовенства, але стосується всіх, становлячи викривлення в Церкві. Варто замислитися, що коли кажу: «Церква не дає свідчення», то чи можу скерувати це запитання до себе? Чи я даю свідчення? Як я можу критикувати священика, єпископа чи іншого християнина, якщо сам неспроможний виходити із замкненості в собі, аби свідчити?
«Дорога молоде, остання річ, яку хочу сказати: Ісусове послання, Церква без свідчення — це лише пустий дим», — підсумував Святіший Отець.
Всенічне чування
Далі розпочалося молитовне чування у формі Літургії Слова, під час якого Папа виголосив проповідь. Опісля продовжилася концертна програма. Із Circus Maximus молоді паломники протягом ночі, відвідуючи різні храми Вічного Міста, відчинені з цієї нагоди, перейшли на площу святого Петра, де вранці для них відслужив Святу Месу кардинал Ґуалтьєро Бассетті, голова Конференції єпископату Італії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
