Роздуми над Першим читанням на вівторок ХХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Брати! Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Бо хто з людей знає те, що є в людині, як не дух людини, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий. Ми ж одержали не духа світу, але Духа, який від Бога, щоби знати те, що дароване нам Богом; про що й говоримо не вченими словами людської мудрості, але навченими Духом, зіставляючи духовне з духовним.
Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно. Духовна ж людина про все судить, а її саму ніхто не судить. Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!
1 Кор 2,10б-16
Святий Павло різко змінює тон і терміни, щоб, використовуючи словниковий запас своїх опонентів, показати їхню помилку. В езотеричних колах коринтян дуже цінувалося особливе знання (грецькою «гноза»), що робило втаємничених вищими від інших простих віруючих. Вони називали себе «досконалими» або «духовними». А інші були «душевними» (грецькою це звучить як «психічні»).
Павло використовує ці терміни, але змінює їхнє значення. Так, між християнами є певна різниця, це така дійсність. Різниця полягає в розумінні тайни Ісусового хреста, бо до засвоєння цього знання треба рости, — хоча ця тайна відкрита для всіх, вона абсолютно доступна для всіх віруючих. Але необхідно рости в поступовому розумінні Божої мудрості. «Ми ж маємо розум Христа!» З душевних потрібно перетворюватися в духовних, зі «світових» — у Христових.
Логіка світу (сила, багатство, краса, кількість, красномовність тощо) приваблива і дає видимість вищості. У світі це діє; такі правила прийняті серед людей. У Церкві, перед Богом, інша логіка. І потрібно дати рости в собі паросткам Божого Царства, засвоювати інші правила життя. Нехай Господь дасть нам зростати в прийнятті Ісусового хреста!