«Оскільки порнографія була приємною і водночас легкодоступною, я дивився її дедалі частіше Те, що це гріх, зовсім не перешкоджало мені. Це тривало 11 років», — прочитайте свідчення і 4 поради від Кріса.
Я довго думав, чи ділитися публічно своїм досвідом щодо порнографії та мастурбації, бо не так просто і водночас похвально визнати, що був від чогось залежним. Тим більше, коли залежність стосується найінтимнішої сфери життя. Гадаю, що варто коротко розповісти свою історію, бо, можливо, хтось побачить в ній себе.
Вже в 9 років я був знайомий із порнографією. Як правило, людьми, які користуються наркотичними засобами, спочатку керує цікавість — так було і в моєму випадку. Порнографія — це було таке «вау»! Я завжди під час її перегляду відчував несамовите збудження, через яке легко втрачав самоконтроль, і мені це подобалося.
А оскільки порнографія була приємною і водночас легкодоступною, я дивився її дедалі частіше. І мені зовсім не перешкоджало те, що це гріх. Я швидко переконався, що, дивлячись порнографію і одночасно мастурбуючи, можна швидко зняти шкільний стрес. Тому мастурбація стала для мене протиотрутою чи, швидше, «регулятором напруження».
Дійшло до того, що я мастурбував щодня, щоб полегшити найменші труднощі. Цей надмір порнографії та мастурбації призвів до того, що я не міг думати ні про що інше. Мене це навіть стало дратувати, але справжній жах прийшов, коли виявилося, що без мастурбації я не можу нормально жити. Тоді я також зрозумів — я залежний! Я вирішив боротися з цим. І почалося…
Шукаючи допомоги, я натрапив на католицькі джерела, в яких було однозначно написано, що єдиний і дуже дієвий засіб проти гріха мастурбації — це сповідь. У зв’язку з цим я пішов на сповідь, під час якої почув, що зміна на краще вже відбувається в мені, бо коли я прийшов до конфесіоналу, то зрозумів, що в моєму житті щось не так.
Також було незабутнім почуття, коли я вийшов — я почувався таким легким, таким щасливо вільним. У мене було відчуття, ніби впали окуляри з розмитим склом. Ви знаєте — ніби все через них видно, але картинка невиразна і тому некрасива.
Багато людей, які борються з мастурбацією, підтвердять: я мав рацію, що таке порівняння доречне, бо насправді після акту самозґвалтування начебто нічого не міняється. Не крутиться в голові, наступного дня немає похмілля, не смердить нікотином і по суті, ніхто не розуміє, що людина самозадовольняється.
Нічого, крім жахливого почуття провини. Постійні думки в голові про секс, коли доходить до того, що дивишся на своїх ровесників крізь призму порнографії і зосереджуєшся не на їхній особистості, а на тілі.
Переповнений свободою своїх думок, я пообіцяв собі, що ніколи не повернуся до порнографії. Існує така приказка: «Якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани».
Як це справдилося в моєму випадку? Протягом наступних 11 років я вдягав і знімав ці «розмиті окуляри». Попри те, що завжди щиро жалів за гріх, я ніколи не приймав рішення виправитися. Це означає… жаль був, але він ніколи не був таким сильним, таким щирим. Я не ставився до сповіді як до Таїнства (з благоговінням і повагою), лише як до способу заспокоїти свою совість.
Гадаю, що це тривало би до сьогодні, якби не сповідь у нового священика в моїй парафії. Я ще не писав, що мені подобалося сповідатися у різних священиків, бо нерозумно і далі сповідувати однин і той самий гріх одному сповіднику.
Тому я охоче пішов до нього, попри те, що вже був розчарований, бо під час стількох сповідей чув безплідні слова типу: «Бог тебе любить», «Молися за свою чистоту», «Шукай розради в Господі» тощо.
Я не заперечую правильності цих слів, але для залежної людини вони просто інфантильні. Пам’ятаю, як сказав тому священику: «Я вже не маю сил боротися з нечистотою, допоможіть мені, але по-людськи».
Який же я був здивований, коли священик почав давати мені конкретні поради. Тільки тепер ми підходимо до суті, бо я хотів би поділитися цими порадами, щоб не тільки мені, а й іншим молодим людям (і, можливо, не тільки молодим) вони допомогли вийти із залежності мастурбації.
Спочатку я отримав дві конкретні поради:
1.Відмежуватися від джерела гріха! Якщо ви дивитеся порно в інтернеті, сховайте модем і, бажано, ноутбук. Використовуйте їх лише в присутності членів родини, щоб ви не були самі.
2.Сповідайтеся в одного священика так часто, як ви падаєте, навіть коли це буде справа кількох днів. Вийти з залежності найкраще допоможе священик, який систематично працюватиме разом із вами. Ви розповідатимете йому, що вам уже вдалося, а що потрібно виправити.
Бувши сильно мотивованим до виправлення, я суворо дотримувався цих порад і наступного разу пішов на сповідь через… 3 дні. Тоді стало зрозуміло, чому я так мало витримую в чистоті, і з’явилися наступні поради:
3.Ви маєте зрозуміти, чому мастурбація — це гріх! Мастурбація дуже підступна. Вона базується на природній силі, наданій нам Богом — сексуальному потязі. І те, що штовхає людину до продовження роду, тут використовується неналежним чином.
Мастурбація (найчастіше на самоті) імітує статевий акт, через що людина здається собі самодостатньою і стає егоїстичною. Іншими словами, мастурбація закриває на іншу людину і робить її не суб’єктом, а об’єктом кохання.
4.Заповніть свій час різними видами діяльності. Стрес можна зняти фізичними навантаженнями. Читайте книжки, слухайте музику, прибирайте, робіть щось, щоби на порнографію просто не залишалося часу!
Дотримуючись цих порад, я приступив до сповіді приблизно через два тижні. Тоді я сказав, що без мастурбації не зможу жити. І мій, уже постійний, сповідник сказав: «Зможеш, без мастурбації можна жити!», «Якщо ти витримав два тижні, — витримаєш місяць, півроку, рік».
Ці слова глибоко запали в моє серце. Нещодавно, через кілька місяців після останньої сповіді, я знову прийшов до конфесіоналу… сказати, що я живу в чистоті черговий місяць, і прошу про молитву, бо спокуси виникають.
Я збрехав би, якби сказав, що не маю спокус — звісно, є! Але самі думки мені байдужі, й я вчуся їх щоразу швидше і легше відкидати.
Може, моє свідчення комусь допоможе. Якщо так, то добре, слава Богу!
фінансово.
Щиро дякуємо!
