Роздуми над Першим читанням на середу ХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Брати! Що ж до дівиць, то я наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, хто помилуваний Господом, щоб бути гідним довіри. Тому, з огляду на теперішні злигодні, визнаю за краще, що людині добре залишатися так. Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Вільний від дружини? Не шукай дружини. Якщо ж і одружишся, ти не згрішив; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішила. Але такі зазнають тілесного горя, а мені вас шкода.
Це кажу, брати, бо час короткий, – тому хай і ті, хто має дружину, будуть як ті, які їх не мають, а хто плаче, хай будуть як ті, котрі не плачуть, а ті, хто радіє, як ті, котрі не радіють, а ті, хто купує, як ті, котрі нічим не володіють, і ті, хто користується світом, як ті, котрі ним не користуються, бо минає образ цього світу.
1 Кор 7,25-31
Необхідно правильно зрозуміти ці слова апостола Павла. Бо він вказує особливу дорогу. Є матеріалізм: основне — це матерія, тому треба жити цим світом. Є протилежність: головне — це дух, а все тілесне треба відкидати. А християнство — і не те, й не те, бо вказує іншу можливість для людини. У християнстві нема гонитви за матеріальними благами ані погорди до цих благ. Не «або – або», а «і – і». Але з розумом, Божим розумом.
Це саме стосується подружжя чи безженства. Апостол не виключає ні того, ні того. А вказує третій шлях, дуже оригінальний, який навіть сьогодні ми не завжди розуміємо до кінця. І одружені, й неодружені мають жити з Ісусом Христом на першому місці, бо «час короткий». Тобто не зовсім правильна думка, що лише сестра-монашка має дбати про духовні справи та ставити Христа понад усе, бо це саме має робити й одружена жінка. Христос завжди перший і основний, для всіх християн!
Господи Ісусе Христе, навчи нас цієї справжньої свободи, яка вміє все жити правильно, завжди пам’ятаючи, що Ти — головний у житті!
фінансово.
Щиро дякуємо!
