«Зараз настав час пробудження, час усвідомлення того, що сім’я — це величезна цінність і що її необхідно захищати. Єпископи, зокрема єпископ Яцек Пиль, отримали натхнення оголосити наступний, 2019 рік Роком сім’ї». Про це сказав голова Комісії у справах душпастирства родин при Конференції єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні єпископ Радослав Змітрович, виступаючи під час Всеукраїнської зустрічі душпастирства родин, що відбулась 11-12 вересня 2018 року в парафії св. Анни у Хмельницькому (Гречани).
У цьому заході, який і був присвячений підготовці заходів Року сім’ї, взяли участь священики, сестри-черниці і миряни, здебільшого — подружні пари, що беруть участь у служінні сім’ям, а також представники католицьких медіа.
«Особисто я, — сказав для CREDO владика Радослав, — сподіваюсь, що ця зустріч послужить зміцненню стсоунків тих, хто тим чи іншим чином задіяний у служінні сім’ї, послужить нашому взаємозбагаченню. Надихаючи один одного, ми зможемо випрацювати програму Року сім’ї, яку, з благословення наших єпископів, зможемо втілити в життя».
«Організовуючи цей захід, — сказав директор Бюро у справах душпастирства родин при Єпископаті РКЦ України о. Роман Лаба OSPPE, — ми ставили таку мету: зробити все можливе, щоб якомога плідніше пережити Рік сім’ї. Є таке слово — Кайрос, час Божої благодаті. Бог дасть необхідну для цього благодать, ми ж повинні зробити все, що залежить від нас».
У своїй конференції, яка розпочала робочу частину зустрічі (початком зустрічі була Літургія Євхаристії), єпископ Змітрович коротко поділився своїми враженнями від ІХ Всесвітньої зустрічі сімей в Ірландії, в якій брав участь: «Було багато прекрасного, але були, на жаль, і прикрі моменти, як, наприклад, виступ американського священика-єзуїта Джеймса Мартіна, де він викладав думки, не згідні з ученням Церкви. І цим він фактично вкрав у багатьох людей цю зустріч, оскільки ЗМІ зосередились на ньому, залишаючи поза увагою все те прекрасне, ту красу християнської родини, яку хотіла показати людям Церква через організаторів зустрічі». За словами єпископа Радослава, «напади на сіім’ю відбуваються вже не тільки ззовні Церкви, боротьба вже входить всередину Церкви, а це відображення боротьби, яка точиться в людських серцях». Окремо владика Радослав виділив доповідь равина Сакса (Великобританія), що була виголошена на одній з міжрелігійних зустрічей у Ватикані. Адже ці положення, на думку єпископа, показують Божественну мудрість, яка проявилась в установленні інституту сім’ї як союзу чоловіка і жінки.
Єпископ детально переказав доповідь:
Перше — це розмноження шляхом статевого акту. Наукові дослідження встановили, що такий шлях розмноження, складніший, ніж ділення, виник близько 300 млн. років тому. Друге — це мозок людини, який має розвинутись; здатність ходити прямо, яка не набувається відразу після народження. Тому дитина після народження не здатна жити самостійно, а потребує опіки батьків. Третє — розвиток цивілізації викликає нерівність, і тому людям необхідно усвідомити, що образ Бога носить у собі кожна без винятку людина, хоч би ким вона була. А відтак — кожна людина має право на стосунки, на сім’ю, має право народжувати дітей. Усвідомити це дає можливість монотеїзм, із яким тісно пов’язана моногамія. Четверте — любов стає моральністю: ставлення людини до Бога, ближнього, чужоземця визначається не обов’язком, а любов’ю. П’яте положення — взаємини людини з Богом, це союз, подібний до союзу чоловіка й жінки, тому любов — це «серце богослов’я». Шосте — у старозавітні часи євреї повинні були жертвувати на храм половину драхми, що символізує те, що «ми самі по собі є половиною, а щоб стати людиною в повноті, потребуємо стосунків — стосунків із Богом, з іншими людьми». Сьоме — це вибір Богом Авраама, «щоб він став батьком, а не царем чи творцем якоїсь ідеології». Саме усвідомлення цього дало можливість євреям зберегти свою ідентичність, передусім — через сімейне виховання, передання віри від батьків дітям. Восьме — якщо наука розділяє дійсність на окремі частини, які досліджує та чи інша галузь науки, то культура, віра, релігія — все єднає, як і родина єднає різні покоління. «Подружжя, отже, — зробив висновок зі сказаного Його Преосвященство, — це Таїнство, це об’явлення любові Бога до людини, любові Ісуса Христа до Його Церкви».
Під час зустрічі її учасники ділилися власним досвідом служіння сім’ям у своєму середовищі і висловили власні думки стосовно заходів, які потрібно проводити в Рік сім’ї по парафіях, у дієцезіях та в вимірі всієї країни, а також про те, що можна робити для допомоги сім’ям у майбутньому, коли Рік сім’ї закінчиться.
Учасники розділилися на три групи. У першій з них, до якої входили представники католицьких навчальних закладів та ЗМІ, обговорювались напрямки роботи в цих царинах: лекції на сімейну тематику в світських навчальних закладах, тематичні зустрічі в парафіях (їх, як про це сказав координатор катехетичного центру «Дерево житті» при Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського о. Ігор Гнюс ОР, готові проводити отці-домініканці), парафіяльні вечори сімейного кіно з показом християнських фільмів тощо. Було прийнято пропозицію заступника голови Комісії душпастирства молоді РКЦ в Україні о. Міхала Воцяла SDB включити до тексту листа єпископату на Рік сім’ї заохочення батькам підтримати впровадження в школах навчального предмету «Християнська етика». Нині, за словами о. Міхала, його вивченням охоплено приблизно шістнадцять відсотків учнів.
«Ми також повинні враховувати, — сказав о. Роман Лаба, — що в нашій країні йде війна, яка тим чи іншим чином торкнулась багатьох сімей. Вони потребують допомоги, але не всі й не завжди знають, як їм допомогти. Мало хто, наприклад, знає як допомогти людині подолати посттравматичний синдром. У Києві було проведено заняття на цю тему, але прийшло тільки шість осіб, тоді як цього потрібно вчити вже в семінарії».
Друга група розробила приблизний план проведення парафіяльного дня сім’ї. Такий захід потрібно проводити періодично, через деякий час, залежно від обставин конкретної парафії. План включає такі пункти, як привітання, катехеза, в ході якої окремі сім’ї могли б дати свідчення дію Бога в їхньому житті; Служба Божа, зустрічі в групах з обговоренням наперед підготовлених питань, фільм або екскурсія до якогось цікавого місця. При цьому для дітей на час занять із батьками має бути підготовлена окрема програма.
Третя група розробила програму проведення Всеукраїнського конгресу сімей, який намічено провести у 20-х числах вересня наступного року у Вінниці. Програма розрахована на три дні, завершенням конгресу має стати хода вулицями міста, урочиста Євхаристія в центральному парку і фестиваль сімей.
Другий день зустрічі, як і перший, почався з Євхаристії. Завершився захід обговоренням технічних питань підготовки Всеукраїнського конгресу сімей та розподілом ділянок роботи. Були також висловлені пропозиції щодо того, кого можна запросити для участі в Конгресі як з України, так і з-за кордону.
фінансово.
Щиро дякуємо!
