Доктор медицини Карлос Чіклана, іспанський психіатр, до якого зголошуються люди, що мають проблему з мастурбацією, ділиться своїми знаннями про це порушення. Він підкреслює, що воно не корисне для людини.
Будь ласка, прочитайте цей текст без упереджень моральної чи релігійної природи.
Я вважаю розчаруванням те, що ми публічно (або приватно) вкладаємо стільки грошей у просування мастурбації як здорової та бажаної сексуальної поведінки. Педіатри, вихователі та дитячі психологи знають, що у певний момент дозрівання особи та її особистості мастурбація може з’явитися як спорадична форма сексуальної поведінки. Однак я зважуюся ствердити, без соромливого рум’янцю, що мастурбація як звичка не є корисною для того, хто на неї страждає.
Пацієнти почуваються, що зав’язли в цьому…
Я говорю про страждання, бо саме так називають свій досвід ті, хто приходить до мене просити про допомогу в цьому питанні. Це не якісь дивні люди, в жодному разі, можливо — трошки хворобливі, але напевно з однією проблемою для розв’язання: мастурбацією. Лікар не мусить їм нічого говорити, вони самі вважають мастурбацію поневоленням, втратою свободи, і просять про допомогу.
Більшість прагне позбутися цієї проблеми, бо почуваються втягнутими і усвідомлюють, що мастурбація замикає їх на самих собі, що вона порушує стосунки з дружиною та іншими людьми, бо провокує внутрішню невпорядкованість певного роду й викликає неспокій: вони відчувають, що втрачають автономію та здатність щось вирішувати.
Дехто може подумати: «Ну добре, звідки взявся цей лікар, що за дурниці він тут балакає, ніхто не має таких проблем». На жаль, щотижня я приймаю в своєму кабінеті людей із такими проблемами. І, на щастя, ще є такі, хто не соромиться попросити про допомогу в своїх пошуках щастя. Це прекрасні люди — зніміть капелюха! — гідні подиву, звичайні люди зі звичайними проблемами, до яких належить також і мастурбація.
Коли я говорю про проблеми, то не маю на увазі різних дурниць, про які можна прочитати тут і там — що мастурбація призводить до сліпоти, епілепсії, паралічу або раку. Це нісенітниця. Однак не є теоретичною вигадкою страждання, через які проходять ті, хто не може зазнавати свободи, мусячи час від часу мастурбувати.
Причини такого примусу можуть бути дуже різні: надмір емоційного напруження, імпульсивність, компульсивні реакції, потреба компенсувати розчарування, проблеми з гіперсексуальністю, труднощі в людських стосунках, риси нарцистичної або ухильної особистості, помилкова сексуальна освіта, завчена поведінка як найпростіший шлях заспокоєння потреби задоволення, загальна особистісна незрілість.
Причини мастурбації
Ми бачимо, що найцікавіше питання — це не проблеми, викликані мастурбацією, а її причини: чому якась людина цього потребує, щоб надати своєму життю рівноваги, або чому вона неспроможна розвинути свою сексуальність у гармонії з власним життєвим проектом. Одні вдаються до мастурбації, інші втікають в алкоголь, наркотики, об’їдання…
Обов’язковими є превентивні заходи, щоби зменшити частоту появи таких проблем. Також важливо, щоб ними займатися, коли вони вже з’являються, замість того, щоб їх поширювати й підтримувати або захопливо про них балакати без уваги до кожної окремої людини, її проблем та її блага.
Ми повинні визнати, що вже залишили позаду шок від сексу, пережили кризу 1968 року, сексуальну революцію та відкрили власну сексуальність. Тепер настав час шукати досконалості, не чіпляючись за табу, або тільки суспільних, релігійних або моральних умовностей. Ми також не можемо погодитися з тим, що підліток нібито має право на все, бо він — цар світу.
Ми живемо в часи, перенасичені сексом
Ми живемо в суспільстві, враженому гіперсексуалізмом, у якому підтримуються як нормальні — найімовірніше, через неосвіченість — норми поведінки, які не є нормальними або є вираженням психічних чи психіатричних проблем.
Недільні додатки до друкованих видань бувають істинними трактатами з царини психопатології. Ось приклад: Вілма Ґонсалес (екс-Міс Плейбой TV, актриса з реаліті-шоу «Supervivientes») заявляє: «Я мушу кохатися щодня»… Це було би цілком позитивно, однак пояснення мене геть не переконує. «Якщо я цього не роблю, то не почуваюся добре. Мені потрібно почуватися жаданою». Чудова ілюстрація патологічної риси особистості. Вона робить це не тому, що сама хоче, щоби порадіти, щоб пережити щось приємне, а з примусу; вже не з любові, але для того, щоб підвищити самооцінку через те, що інші її жадають. Ну прекрасно!
Я повністю погоджуюся з одним інтернавтом, який прокоментував це так: «Немає нічого гіршого, ніж жити у страху та бути пригніченим». Справді, страх перед сексуальністю не впливає на людину добре. Так само й пригнічення сексуальності, відмова від неї, заперечення її, незалежно від мотивів, не будують людину. Не є корисною також сублімація сексуальності — її дволична постать. З одного боку — панування над нею, без її переживання з огляду на більше благо (моральне, релігійне, користь для здоров’я). З іншого боку — переживання її без панування над нею, також в ім’я більшого блага (задоволення, використання, вільнодумства). В обох випадках ми калічимо і принижуємо сексуальність.
Здорова сексуальність — це така, яку не сублімують і не придушують, вона вписана у життєвий проект кожної людини, згідно з її особистими критеріями. Аби могти її інтегрувати, ми повинні посідати відповідні компетенції. За моєю оцінкою, до основоположних компетенцій належать: знання себе самого, впорядкованість, про-активність, бадьорість, відчуття приналежності до групи, працьовитість, зваженість, ініціатива, уміння відпочивати, дружба, раціональне мислення, багата чуттєвість.
Як переживати свою сексуальність у здоровий спосіб?
Часто проблеми переживання сексуальності супроводжуються іншими обставинами, що можуть послужити нам вказівниками компетенцій, які варто здобути, щоб утриматися на шляху інтеграції.
За обставин шоку, здивування, приголомшення — треба добре себе знати.
За невпорядкованості, браку сталого розкладу занять — треба впорядкування.
За неробства, невиконання своїх обов’язків — треба про-активності, працьовитості.
За лінивості й ухиляння — треба розвивати життєву бадьорість, життєрадісність, темперамент, силу.
Якщо вас долають егоцентризм, нарцисизм, індивідуалізм — розвивайте приналежність до групи.
Якщо маєте страх перед зовнішнім світом, розвивайте впевненість у діях.
Якщо ви надто піддаєтеся волі середовища і залишаєтеся невизначеними — застосуйте рішучість, розвивайте впевненість у собі.
Якщо вам заважає нудьга і марнування часу — займіться ініціативою, зробіть ставку на працьовитість.
Якщо вас долає змученість, втрата сил, і ви так намагаєтеся «підбадьоритися» — розробіть своє вміння відпочивати.
Якщо у вас проблеми з надмірною емоційністю, вчіться раціонального мислення.
Якщо ви страждаєте на здитинілий сентименталізм, розвивайте багату і глибоку чуттєвість.
Якщо вас вкидають у розчарування колеги, фальшиві друзі, люди, які вас використовують, — зосередьтеся на будуванні здорової дружби.
фінансово.
Щиро дякуємо!
