Роздуми над Першим читанням на суботу ХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Мої улюблені, втікайте від служіння ідолам. Кажу як мудрим; судіть самі про те, що я говорю: Чаша благословення, яку благословляємо, – хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, – хіба не є він спільністю в Христовому тілі? Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми маємо участь в одному хлібі. Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника?
То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось? Ні, але те, що жертвують, – демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів. Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського. Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього?
1 Кор 10,14-22
У сьогоднішньому читанні апостол Павло дає дуже серйозний урок про природу Церкви, яка є Тілом Христа, а кожен з нас, віруючих у Христа, є своєю частинкою цього Тіла. Євхаристійна складова Церкви дуже важлива. Без Євхаристії нема Церкви. Участь у Месі, відповідно, теж необхідний елемент нашої віри та приналежності до Христа. Духовне розуміння (=вірити в серці без фізичної конкретності Причастя) стає, як би сказав Павло, «душевним», психічним, недосконалим. Бо без Причастя віруючий стає поза межами євхаристійної єдності в Христі.
Апостол застерігає перед легковажною участю християн в інших згромадженнях. Участь у Євхаристії творить нашу сутність християн, це не якийсь додаток. Якщо беремо участь в інших зібраннях, то це може змінити нашу сутність на іншу. Тож будьте уважні!
Коринтяни, напевно, не доєднувалися до язичницьких дій тому, що вірили в ті божества. Тут могли бути культурні причини, родинні: наприклад, так прийнято святкувати в цій місцевосці, чи хтось був змушений під впливом членів сім’ї. Причина не завжди теологічна, якась глибинна. Але це може зашкодити і самому християнину, і тим, хто це бачить (згадайте слова Павла про чутливість до слабкої совісті інших). Тож будьмо уважні!
Що це означає для нас сьогодні? Участь у різних групах, зустрічах, фестивалях, маршах — як вона узгоджується з моїм буттям християнина? Навіть із несерйозних причин, такий прояв солідарності з сумнівними людьми чи подіями творить нас, формує. І впливає на інших. Тож буду уважний!
фінансово.
Щиро дякуємо!
