Роздуми над Першим читанням на понеділок XXIV Звичайного тижня, рік ІІ
Браття, робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, – роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю, бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами. Ваші сходини не є споживання вечері Господньої. Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голодний, а дехто п’яний. Хіба не маєте домів, щоб їсти – пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.
Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це Моє Тіло, воно за вас дається. Це робіть на Мій спомин». Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий завіт у Моїй Крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на Мій спомин». Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде.
Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.
1 Кор 11,17-26.33
Навіть Євхаристія, навіть це найбільше таїнство Церкви (про яке апостол вже писав), може стати нагодою до гріха! Зібрання віруючих виявляють людські слабкості християн. Господня вечеря має бути моментом сопричастя між тими, хто приймає єдиний євхаристійний хліб, а стає причиною чвар. А причини в тому, що деякі думають лише про себе.
В ті часи Господній вечері, тобто самій Євхаристії, передувала так звана аґапа, тобто така вечеря, де всі розділяли між собою їжу, знак спільності та любові. Та дехто наїдався й напивався раніше, не чекаючи на найбільш потребуючих. Зібрання, яке мало збільшувати взаємну любов, призводило до поділів.
Бо думали лише про себе. І так само думали в категоріях «лише я і Бог», забуваючи про ближнього. Ця небезпека й наших часів: на Месі лише я та Бог, а інші мені непотрібні. Точно? Ми зрозуміли сенс Причастя? Це не проста вечеря чи зустріч Якщо я закриваюся в собі (або в якійсь своїй групі комфорту) і не зауважую потреб ближнього, то ці сходини не на добро… Ісус віддався повністю в руки людей і заповів: «Це робіть на Мій спомин», щоб і християни вміли віддавати себе. Євхаристія вчить нас посвяти, любові, щедрості.
Ісусе, не дай зневажити Твої дари моєю негідною поведінкою! Нехай Святе Причастя наповнює мене Твоєю любов’ю до ближніх!
фінансово.
Щиро дякуємо!
