Цей сезон може стати просто переламним для вашого здоров’я!
На свій осінній імунітет варто працювати все літо. А зараз — «останній дзвіночок», щоби ним зайнятися. Отож поговоримо про кілька кроків, як зміцнити організм і берегти його від патогенів.
Здатність противитися захворюванням «починається» у травній системі, а точніше кажучи — в кишках. Саме тому так важливо, що ж ми їмо.
Крок перший — зміна харчування
Насамперед уникаємо «кухонних отрут», як це називала св.Гільдеґарда: плодів, також і перероблених, від яких збільшується виробництво слизу в травній системі. Полуниця, персики, сливи, груші та цибуля-порей мають піти «у відставку». Треба уникати сирого, надаючи перевагу теплій їжі, яка наповнює наше нутро енергією.
І дуже важливо: пам’ятаймо про воду для тканин організму. В більшості людей тіло сильно спрагле. Постійна нестача води в організмі приносить наслідки у вигляді численних хвороб і болів: наприклад, головні болі, хронічні запори, болі в животі та інші, тяжчі стани.
Після того, як навчимося надавати тілу належну кількість води, треба подбати, аби в кишківнику не розмножувалися грибкові (щоб не було кандидозів). Для цього варто пам’ятати, що грибниця активно росте на цукрі та на молочних продуктах, які ще й сильно слизотворчі.
Обмежуємо споживання м’яса, зокрема свинини, на користь овочів, обов’язково в гарячих стравах.
Крок другий — пробіотики
Далі треба «закислити» шлунок і доповнити брак природних пробіотиків (корисна бактеріофлора кишківника), споживаючи їжу, багату на потрібні речовини. Це різноманітна квашенина, без оцту, заквашена натуральним способом. При цьому, звісно, уникаємо солодких фруктів.
Процес очищення кишківника доповнить трав’яна суміш із меумом атамантовим (рослина родини селерових) до грушевого меду. Вона служить для приготування мікстури на основі меду і грушок, яка зветься «Золотом Гільдеґарди». Споживають її тричі на день. Такий догляд надасть гармонію мікробіотичному складу, який замешкає в нашому кишківнику.
Крок третій — трави св. Гільдеґарди
Тут царюватиме бертрам лікарський (він же анациклус пиретрум, він же слиногін, далматська ромашка), рослина сімейства астрових. Вживається тільки переробленим. Висушений корінь цієї рослини, стертий у порох, — одна з найважливіших для здоров’я складових у дієті, яку радить Бінґенська монахиня. Це противірусний, протибактеріальний і протислизовий засіб. Свята пише про нього так: «Незалежно від того, сухий чи у стравах, він дуже корисний для людини і здорової, і хворої, вижене з неї хворобу і не допустить до захворювання».
Анациклус має бути у кожній страві, ба навіть у канапках. Його смак універсальний, і при тому, що ця рослина підвищує біодоступність поживних речовин, смаку страви вона не порушує.
Наступна корисна рослина — калган. Ця екзотична рослина, яку ще звуть «диким кардамоном», походить із Південно-Східної Азії. Мелений корінь калгану додають до страв, особливо «важких». Він стимулює травні соки, посилює смакові якості страв, сприяє прохідності судин і приємно розігріває. За смаком трохи нагадує імбир, але гіркуватий.
Фенхель також має доповнити страви. Зокрема супи, до яких його додають (корінь) замість цибулі-порею. Також він корисний у вигляді чаю з запареного насіння. Фенхель очищує шлунок, поліпшує зір і водний обмін в організмі, дає людині життєві сили і добре самопочуття.
Суміш із пеларгонією (геранню). А точніше кажучи, із «геранню робертовою», вона ж — журавець смердючий або «журавлині носики». Це так званий «порошок від грипу». Окрім герані, містить згаданий бертрам, а також мускат. Ця суміш запобігає застудам. Вона також добра від нежитю, кашлю, при серцевих слабкостях та інших симптомах грипозного походження. Застосовуємо цю суміш навперемін з іншими зелами і приправами, зокрема в холодні місяці, щоб не призвичаювати організму та зберегти високий рівень відповіді тканин на ці ліки.
Ми звертаємо увагу на походження рослин, щоб вони були справжні і з перевіреного джерела. В іншому разі доведеться рахуватися зі слабкою і недостатньою дією приготовлених засобів.
Також варто в цей період відмовитися від страв зі звичайної для всіх пшениці (нині — продукти сумнівної якості, з генетичними модифікаціями, пестицидами, гліфосадом тощо) на користь ячмінних і спельти («полба»). Особливо св.Гільдеґарда радить сорт oberkulmer rotkorn (охоче використовується сучасними фірмами з виготовлення мюслі).
Крок четвертий — вітаміни
Зрештою, треба буде доповнити сезонний брак вітамінів та мікроелементів, подбати про відповідний рівень D3, вітаміни групи В, підкоригувати кількість жиророзчинних вітамінів (А, Е, К та інші).
Середньовічна бенедиктинка чітко повідомляє: «Коли соки в людині зберігають належну міру, людина здорова. Якщо, однак, порушиться рівновага, то роблять вони так, що людина почувається ослабленою і хворіє».
Перевірте — може, цей сезон стане для вас початком нової турботи про здоров’я!
Переклад CREDO за: Катажина Карська, Aleteia