Роздуми над Першим читанням на четвер XXVII Звичайного тижня, рік ІІ
О, нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп’ятий? Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді? Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом? Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно! Чи ж Той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж Він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?
Гал 3,1-5
Апостол Павло був гострий на язик. Такі вислови! Рубає з плеча, святий. Він дивується: хто вас зачарував? Хто вам наврочив? Ніби хтось таємничим способом їм поробив і вони покинули християнську свободу, аби зануритися в дотримування законів Старого Завіту. Для християн привабливішим стає легалізм, виконання приписів, а не жива віра, не сила Святого Духа.
Сьогодні, мабуть, мало кого приваблює повернення до приписів закону Мойсея. Хто їх узагалі знає? А от легалізм може притягувати завжди.
Що це значить? Я молюся тому, що так треба, бо інакше це гріх, — чи тому, що це каже мені моя совість і розум? Беру участь у Месі зі звички — чи тому, що серце мені так каже?
Можна бути бездоганними перед законом (уже новозавітним чи церковним), але одночасно позбавленими Духа.