У проповіді під час Святої Месу у п’ятницю, 19 жовтня 2018 р. Папа Франциск говорив про лицемірних християн, що не приймають «закваски Святого Духа», яка спонукає вийти поза себе самих.
Папа Франциск, проповідуючи в каплиці Дому святої Марти, закликав вірних завжди прямувати вперед із закваскою Святого Духа. Він провадить до спадкоємства, яке нам усім залишив Господь Ісус. Виходячи з біблійних читань цього дня, Папа звернув увагу на два види людей, про які, зокрема, йшлося в євангельському уривку: ті, що зростають у своєму житті в різних напрямках, протилежних між собою, пише Vatican News.
Христос не зносить лицемірства
Ісус говорить про закваску, яка дає зростання. Проте буває також і погана закваска, яка здатна довести до руїни: вона спонукає рости «всередину». Таке лицемірство, за словами Святішого Отця, було притаманне фарисеям, законовчителям та саддукеям того часу. Мова про людей, «закритих у собі», зациклених на собі, які бажають лише назовні здаватися добрими, прагнучи, щоб про їхні добрі вчинки знали всі довкола.
Переживання тих людей — вбезпечити те, що вони носять у собі, свій егоїзм, свою особисту безпеку. Коли з’являється щось, що завдає їм труднощів (як, наприклад, побита розбійниками та залишена напівмертва людина чи прокажений), вони відвертають погляд, прислухаючись до свого «внутрішнього закону».
Така закваска небезпечна; її, тобто, лицемірства, слід остерігатись. «Ісус не толерантний до лицемірства», — наголосив Вселенський архієрей. Спасителеві не до вподоби, коли людина бажає назовні здаватися доброю, поводиться пристойно, проте всередині сповнена поганих звичок. Лицемірство сприяє зростанню людини «в протилежному напрямку» — всередину, у себе саму, позбавляючи її можливості принести у житті добрі плоди, адже егоїзм нездатний принести доброго плоду.
Обітниця великого щастя
Папа Франциск нагадав, що у Посланні святого апостола Павла до християн Ефесу зазначено: всі ми — спадкоємці Божої обітниці. Мова про спадкоємців, про тих, хто не замикається у собі, а росте «назовні». Ці люди іноді помиляються, але виправляються, іноді падають, але підводяться з падінь, іноді й грішать, але каються. Вони зростають до тієї спадщини, яка була їм обіцяна. Ці люди — радісні, адже Господь пообіцяв їм велике щастя: що вони будуть для прослави Його величі. Закваскою для таких людей є Святий Дух, який спонукає їх бути прославою Бога та Його величі.
З радістю в серці
Печать обіцяного Святого Духа є завдатком нашої спадщини для повного викуплення. Сам Ісус Христос бажає, щоб ми завжди прямували із закваскою Святого Духа, який ніколи не робить так, щоб ми росли «всередину», як лицеміри: Святий Дух спонукає виходити назовні, до горизонтів. Спаситель прагне, що ми були такими християнами, які, незважаючи на проблеми, труднощі, падіння та страждання, завжди прямують вперед у надії «знайти спадщину», адже ми отримали завдаток — Святого Духа. Він, святий Дух, є завдатком надії, прослави і радості. Лицеміри не знають, що означає радість.