Християнство і даосизм поділяють спадок спільних моральних цінностей, — запевнив секретар Папської ради з питань міжрелігійного діалогу єпископ Міґель Анхель Аюзо Ґіксот.
Він очолив ватиканську делегацію на ІІ міжнародному симпозіумі між християнами і даосами, що відбувся 5-7 листопада 2018 року в Сінгапурі. Зібрання пройшло під гаслом «Християнська і даоська етика в діалозі».
«Шукання глобальної етики нерозривно пов’язані з досвідом внутрішньої переміни, яка закладає відкинення зла, як особистого, так і структурного», — сказав папський представник. Він звернув увагу, що «оскільки ці шукання стосуються всіх», тому «доконечними є» взаємне пізнання та неупереджений обмін між культурами і релігіями.
Учасники зустрічі обговорили та шукали відповідей обох релігій (у разі даосизму це радше філософсько-релігійна система) на нинішню етичну кризу, на зміни суспільних інституцій та потребу духовного зростання, на співзалежність між усіма людьми та на підтримку суспільства об’єднаного і згідного. На думку секретаря Ради, «попри відмінності у сприйнятті світу й різні духовні шляхи, християнство і даосизм поділяють спадщину спільних моральних цінностей». Він зазначив, що «релігійна та філософська мудрість обох традицій посприяла формуванню цивілізацій та культур».
Ця спільна моральна спадщина «випливає з природного закону, вписаного в людську натуру, а отже, етично зобов’язувального для всіх людських істот, незалежно від їхніх філософських переконань чи релігійних вірувань», — зазначив іспанський куріальний єпископ. У цьому контексті він згадав ствердження ватиканської Міжнародної теологічної комісії, що «християнство не має монополії на природний закон».
Голова делегації, який по смерті в липні ц.р. кардинала Жана-Луї Торана, який, по суті, керував цією Радою, нагадав зібраним, що вона постала 1964 року (а отже, ще під час тривання Собору) як Секретаріат для нехристиян, а з 1988 року має назву Папської ради з питань міжрелігійного діалогу. Також він згадав головні етичні принципи даосизму, вміщені в творі Лао Цзи «Дао Де Цзін», тобто у «Книзі життя й чеснот».
Говорячи про важливість діалогу між обома традиціями, єпископ Ґіксот звернув увагу на спільні загрози, які зачіпають особливо найбідніших та майбутні покоління: це кліматичні зміни, брак економічних можливостей, безробіття, тероризм і фундаменталізм, брак освіти, наркоманія і торгівля людьми, брак харчової безпеки і забезпечення водою, корупція, насильство на релігійному ґрунті, міграція, небезпечні біотехнології у вигляді генетичних маніпуляцій та клонування.
«Всі ці проблеми перевищують національні й державні кордони, отож їх не може розв’язати жодна країна, діючи наодинці», — зауважив єпископ. Він додав, що «люди починають усвідомлювати велику етичну та моральну відповідальність за обов’язок невідкладного втручання, щоби спротивитися цій ситуації». Також промовець підтвердив необхідність установити «етику глобальну, єдину для загальних цінностей і норм, які століттями формували спадок людського досвіду». А в центрі цього спільного етичного спадку «лежить золоте правило: не чини іншому того, чого б не хотів, щоб чинили тобі», — закінчив свій виступ секретар ватиканського дикастерію.
В межах свого перебування в Азії делегація Папської ради візьме участь у відзначення 230-річчя найважливішого храму буддійського Таїланду — Ват Пхо, або ж Храм Лежачого Будди в Бангкоку.
Фото: Tourist Guide To Thailand
фінансово.
Щиро дякуємо!
