В останню середу листопада Святіший Отець завершив цикл повчань про Божі заповіді. «Новий закон у Христі та прагнення згідно зі Святим Духом»: такою була тема катехези, виголошеної під час загальної аудієнції.
У Христі Декалог перестає бути засудом, стаючи істиною людського життя — прагненням любові, радості, миру, довготерпіння, лагідності, доброти, вірності, тихості, стриманості. На цьому наголосив Папа Франциск, підсумовуючи під час загальної аудієнції, яка в середу, 28 листопада 2018 р., відбулася в залі Павла VI у Ватикані, цикл повчань, присвячений десяти Божим заповідям пише Vatican News.
Прагнення серця як свідчення пройденого шляху
Святіший Отець запропонував підсумувати пройдений шлях у світлі ключової теми — прагнення. Він нагадав, що відправною точною цих роздумів була вдячність, «як основа стосунків довіри й слухняності», адже «Бог нічого не вимагає, не давши перед тим набагато більше». Він запрошує до вдячності, аби «визволити від обману ідолопоклонства», бо ж «шукання своєї реалізації в ідолах цього світу» веде до поневолення. Це включає «процес благословення та визволення», які є «справжнім відпочинком».
«Це визволене життя стає прийняттям нашої особистої історії та примирює нас із тим, що ми пережили від дитинства й досі, роблячи нас дорослими та спроможними належно оцінити дійсність свого життя та людей, яких зустріли в ньому. Ступаючи цим шляхом, входимо у стосунки з ближнім, які, починаючи від любові, виявленої Богом в Ісусі Христі, є покликанням до краси вірності, великодушності та справжності», — сказав Папа, підсумовуючи зміст попередніх катехез.
Потребуємо нового серця
«Щоби жити так — тобто в красі вірності, великодушності та справжності — ми потребуємо нового серця», — вів далі Святіший Отець, пояснюючи, що ота «пересадка» серця відбувається через дар «нових прагнень», які в нас вливає Божа благодать, особливо, «через десять заповідей, які Ісус привів до повноти», як Він про це говорить у «Нагірній проповіді».
«У дійсності, — сказав Папа, — в спогляданні життя, описаного Декалогом, тобто, вдячного, вільного, автентичного, благословляючого, дорослого, такого що оберігає та любить життя, вірного, великодушного та щирого, ми, майже цього не помічаючи, опиняємося перед Христом. Декалог — це Його рентгенівський знімок, що описує Його немовби фотонегатив, у якому проглядається Його обличчя, як на священній плащаниці. Так Святий Дух робить плідним наше серце, вливаючи до нього прагнення, які є Його даром: прагнення Святого Духа».
Сповнення закону, а не заперечення
За словами Святішого Отця, завдяки цьому відкриваємо значення того, що Господь Ісус прийшов не скасувати закон, а сповнити його. Й у той час, як «закон згідно з тілом» був переліком приписів і заборон, «згідно зі Святим Духом» той же закон стає життям. І тоді негативні формулювання «не кради», «не убий» тощо, перетворюються на позитивні настанови: любити, зробити місце для ближнього у своєму серці…
«У Христі, й лише в Ньому, Декалог перестає бути засудом і стає справжньою істиною людського життя, тобто, прагненням любові — саме тут народжується прагнення чинити добро, — прагненням радості, миру, довготерпіння, лагідності, доброти, вірності, тихості, стриманості», – підкреслив Папа.
Мотив шукання Христа в Декалозі
Отож, «метою шукання Христа в Декалозі» — це зробити плідним наше серце, щоб воно «завагітніло любов’ю та відкрилося на Христове діло». Тому, коли людина, як зауважив Святіший Отець, «засвоює прагнення жити по-Христовому», вона «відчиняє двері для спасіння, яке не може не прийти, Бо Бог-Отець є щедрим».
Нове життя
«Коли є лихі прагнення, які нищать людину, Святий Дух вкладає а наші серця прагнення святі, які є паростком нового життя. Нове життя насправді — це не титанічні зусилля з метою бути послідовими згідно з приписом; нове життя — це Божий Дух, який починає провадити нас до Своїх плодів у блаженній гармонії між радістю від того, що нас люблять, та Його радістю любити нас», — сказав Папа, підсумовуючи, що Декалог для християн є «спогляданням Христа, щоб відкритися на прийняття Його серця, щоб отримати Його прагнення та Святого Духа».