Чому в молитві варто стуляти долоні? Звідки це взялося і що означає? Коли ви прочитаєте пояснення, то самі захочете повернутися до цього «дитячого жесту».
Жест складених для молитви рук супроводжує нас від дитинства. Нас цього вчили батьки, бабусі або катехети. Але дорослими ми зазвичай не складаємо долонь під час молитви і Святої Меси, залишаючи «складені ручки» маленьким дітям.
Але чи замислювалися ми коли-небудь над тим, що насправді цей жест означає? І чи не варто повернути його до нашої молитви, хоч би приватної, коли ми сам на сам із Богом?
Складені долоні зі сплетеними пальцями
У давнину сплетені пальці захищали від демонів і таємничих сил. Перші християни практикували цей жест підчас приватних молитов. Також мусульмани наприкінці молитви сплітали пальці, просячи в Бога прощення.
Сьогодні молитву зі сплетеними пальцями практикують повсюдно, хоча цей жест вже не визнається типово літургійним.
Звідки походить жест складених долонь
У стародавньому Римі солдати вкладали стулені руки в долоні свого володаря, демонструючи таким чином свою лояльність і пошану. В Середньовіччі васал, отримуючи феодальну власність від сеньйора, вкладав складені рівно долоні в руки свого господаря на знак вірності та відданості. А господар зі свого боку гарантував йому опіку, допомогу та захист.
У літургії Церкви і в приватній молитві жест складених долонь практикували від ХІІІ століття. Ймовірно, він був відбитком звичаїв, які панували у феодальному суспільстві, стосунків васал-господар.
Донині в Літургії свячень кандидат вкладає складені долоні в руки єпископа, обіцяючи йому пошану і послух. Єпископ же зі свого боку зобов’язується оточити його своєю батьківською любов’ю і разом із ним працювати для блага Церкви. Це промовистий знак довіри Христу і віддання Йому своїх рук, щоби ставали Його руками.
Жест, який має значення
Священик тримає складені й спрямовані вгору долоні на кожній Святій Месі: під час процесії до вівтаря; акту покути; гімну «Слава во вишніх Богу» і визнання віри. Це знак, що він — посередник, який представляє Богові наші прохання.
Жест складених долонь стосується не лише священика та літургійного служіння. Складені руки — це знак віддання Божій волі та визнання Ісуса Єдиним Господом. Тому складені таким чином руки пасують і до приватної молитви, і до участі в Літургії. Кожного разу, коли ми молимося зі складеними руками, віддаємо все своє життя у руки самого Бога. Ми з довірою віддаємо Йому себе, всю нашу історію, теперішнє і минуле. А Він, добрий Батько, бере все це і покриває своїм милосердним Провидінням, гарантуючи свою неустанну присутність.
Отже, чи не варто повернутися до цього жесту, хоча б у приватній молитві?
фінансово.
Щиро дякуємо!
