Чимало людей вважають, що Церква перебільшує небезпеку гендеру та не розуміє всіх тонкощів сучасних модних трендів. І якби християни сприймали гендер, як це подають його прихильники, вони б не лише перестали його критикувати, але й стали його ревними прибічниками.
Якщо ви теж так вважаєте, то цей матеріал для вас.
1.Що таке гендер?
Гендер (англ. gender — «рід») — соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка»(1), психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка й жінки як особистостей, набуті в процесі соціалізації(2). Іншими словами, гендер — це соціальна стать або наші уявлення про поведінку чоловіків та жінок, які панують у конкретному суспільстві.
Справді, культура відіграє важливу роль у нашому розумінні сексуальності, адже чоловік, наприклад, якогось африканського племені поводитиметься інакше, ніж чоловік у Європі. Жінка-мусульманка з арабських держав матиме інший стиль життя, ніж така сама представниця жіночої статті, приміром, у буддійському Лаосі. Але, незалежно від культурних реалій, поведінка людей завжди виражатиме їхню біологічну природу(3). Іншими словами, можна у різні способи бути чоловіком чи жінкою, дружиною чи чоловіком у подружжі, матір’ю чи батьком, — але це завжди буде пов’язане з нашою біологічною чоловічою чи жіночою статтю. Третьої статі, хоч би там що говорили, не існує(4).
Тоді як у гендерних студіях пряма залежність між статтю та тендером заперечується»(5). У роботі «Gender Trouble» Джудіт Батлер пропонує радикальний розрив між сексуалізованими тілами та культурно сконструйованими ґендерами. Вона пише, що «конструкція чоловіка не обов’язково має стосунок до чоловічого тіла; те ж саме можна зауважити щодо конструкції жінки». Тобто гендер сам по собі стає довільним артефактом, від якого походить, що «чоловік» і «мужній» можуть відображати і жіноче тіло, і чоловіче, а «жінка» та «жіночна» — також можуть позначати чоловіче та жіноче тіло(6). Всю провину за поділ на чоловіків і жінок Дж. Батлер покладає на акушерок, які під час пологів нібито приписують дітям ці ролі та стереотипи, які вони потім у процесі виховання змушені приймати. Якби вони цього не робили, то діти могли б самостійно обирати свою ідентичність і поводитися так, як підказує їм внутрішнє переконання, а не ототожнювати себе за біологічними ознаками(7).
Однак Папа Франциск у повчанні «Amoris lætitia» пише: «Не можна забувати, що біологічну стать (sex) та суспільну культурну роль статі (gender) можна відрізняти, але не розділяти» (AL 56).
2.Скільки є гендерних індентичностей?
Точної відповіді на це запитання немає. Згідно з інформаційно-освітнім виданням «Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність: питання та відповіді», «гендерна ідентичність — це внутрішнє відчуття приналежності до певної статі чи гендеру, яка може збігатися чи не збігатися з бінарними категоріями чоловік/жінка»(8). Адже деякі люди, що використовують ці терміни для опису себе, вважають традиційне, бінарне розуміння статі занадто обмеженим(9). Тому існує також низка інших категорій трансгендерів: андрогіни, агендери, «люди третьої статі», «люди з двома душами» тощо(10). Виділяють ще гендерквірів, тобто чий гендер не є «чоловічим» чи «жіночим», а перебуває десь посередині, або не є ні тим, ні іншим. Такі люди іноді просять, щоб інші, розмовляючи з ними, не використовували чоловічих та жіночих форм звертання, і надають перевагу середньому роду та займеннику «воно». І тому деякі гендерквіри не вважають себе трансгендерами(11). Тому депутат Європарламенту Стефан Конігер під час свого виступу перерахував усі 40 гендерних ідентичностей, щоб нікого не дискримінувати.
Американська версія Фейсбука вирішила, що поділ на чоловіків і жінок не розкриває всієї розмаїтості його користувачів, і запропонувала при реєстрації на вибір 58 варіанти гендерних індентичностей (Agender — безстатевий; Androgyne — чоловікожінка; Androgynous — чоловічожіночий (за відчуттям); Bigender — у різний час почувається то чоловіком, то жінкою; Gender Fluid — нестійкий; Intersex — міжстатевий; Neither — ні той, ні інший, Neutrois — нейтральний, хтось, хто намагається усунути статеві ознаки у зовнішньому вигляді…)(12). Англійці пішли далі й розшири цей список до 71 типу(13). Безумству меж немає: викладач Арізонського університету в часописі «Angelaki: The Journal of the Theoretical Humanities» Флорентін Фелікс Морін представив себе як трансгендера–гіпопотама, який «застряг» у тілі «транс-чоловіка»(14).
Як подають самі гендерні дослідники, «точно визначити кількість трансгендерів дуже складно, насамперед через відсутність досліджень, які здатні точно і повністю виміряти весь діапазон гендерних ідентичностей та варіантів гендерного самовираження(15). Згідно зі згаданою вже Дж. Батлер, «ґендер — це процес конструювання ідентичності, позначка культурної різноманітності(16).Проте найважливіше з цього, що «для зрілої особистості ґендер стає функціональною заміною біологічної статі, яка, соціалізуючись, втрачає свою природну безпосередність»(17).
3.Гендерні — це жіночі студії?
Ні, як кажуть автори підручника, «виникнення ґендерних досліджень, а не просто перехід від феміністських і жіночих досліджень до ґендерних, стало закономірним підсумком теоретичних пошуків фемінізму другої хвилі. Цей факт підняв ґендерні дослідження на новий рівень розширення предметного поля досліджень через залучення, поруч із жіночими, чоловічих досліджень, теорій сексуальності, квір-теорій»(18). Хоча варто визнати, що між використанням «ґендеру» на Заході та в Україні — як, урешті, й на всьому пострадянському просторі — є суттєва відмінність. Зокрема, в західному розумінні «“ґендер” з’явився, щоб відійти від традиційної статевої дихотомії “чоловік/жінка” з метою позначення феномена статевої множинності в сучасній структурі ґендерного визначення ідентичності (фіксується щонайменше п’ять ґендерів)»(19). Натомість у нас поняття «ґендер» ототожнюється не з двома статями, а радше з жіночою.
Справді, існують декілька варіантів гендерної ідеології. Light — поширення знання про сексуальність, пропагування рівності. Версія normal, хай би там як це звучало, — це підтримка руху LGBT (тепер LGBTQI — додали ще Queer(20) та інтерсексуалів). І, нарешті, варіант hard — це впровадження нейтральних вбиралень, вживань займенника «воно» та ліквідація статевої відмінності між чоловіками й жінками. Проблема у тім, що всі ці версії мають спільну термінологію, і тому до кінця не відомо, яке з зазначених тлумачень подається під використаними фразами. Тому рано чи пізно м’який варіант гендеру все одно еволюціонує у версію hard.
4.Гендерна рівність стосується і чоловіків, і жінок?
Поки що в Україні під гендерною рівністю (Gender equality) маються на увазі рівні права, обов’язки та можливості між чоловіками і жінками різного віку(21). Це дало початок у політичному чи суспільному житті для gender mainstreaming, тобто досягнення цієї рівності. Проте в офіційних документах Європейського Союзу це також включає в себе інші гендерні ідентичності. На практиці це означає зрівняння у правах не лише жінок і чоловіків, але й представників LGBT і Queer-спільноти(22), що відкриває шлях до подальшої легалізації одностатевих цивільних зв’язків і так званих гомосексуальних «шлюбів»(23).
5.Чи гендер несе загрозу сім’ї?
У Джакартських принципах 2007 року із застосування міжнародних правових норм про права людини щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності вказано, що «кожна людина має право на створення сім’ї, незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності». Сім’я може мати різні форми. Тому «держави мають приймати всі необхідні заходи законодавчого, адміністративного чи іншого характеру, щоб забезпечити права на створення сім’ї, також шляхом доступу до всиновлення/удочеріння чи допоміжної репродукції (включаючи донорське запліднення) без дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності». А також «забезпечити визнання в законодавстві і політиці різноманіття форм сім’ї, у тому числі не пов’язаних із кровоспорідненістю та шлюбом»(24). Наприклад, суд в Австрії постановив, що держава не може виправдовувати дискримінацію гомосексуальних пар (йшлося про права гея на орендовану квартиру, де він жив до смерті свого партнера) в «ім’я захисту традиційної сім’ї», тим самим заявляючи, що держава має забезпечити їм ті ж права, як і гетеросексуальним неодруженим одностатевим парам(25).
Примітки:
1.Шон Берн (2004). Гендерная психология. Прайм-Еврознак. с. 320
2.50/50: сучасне гендерне мислення: словник. – К.: К.І.С., 2005. – С. 44
3.Пор.: B. Vollmer de Coles, «Genre»: nouvelles définitions, [w:] Conseil Pontifical pour la Famille, Lexique des termes ambigus et controverses sur la vie, la famille et les questions éthiques, Paris 2005, s. 588
4.Piotr Mazurkiewicz Ideologia gender jako wyzwanie dla chrześcijańskiej antropologii.
5.Філософський енциклопедичний словник//Національна Академія Наук України. Інститут філософії ім. Г.Сковороди. – Київ Абрис 2002. – С. 111.
6.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С. 90–91.; Батлер Дж. Гендерное беспокойство. – 1995.
7.Butler J., Uwikłani w płeć: feminizm i polityka tożsamości, tłum. K. Krasuska, Warszawa 2008. s. 95
8.Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність: питання та відповіді» Інформаційно-освітнє видання. – С. 16. //http://krona.org.ua/library.html?nav_start=160
9.«Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність: питання та відповіді» Інформаційно-освітнє видання. – С. 18.
10.Там само.
11.Там само.
12.Gender identity a puzzle with 58 varieties [Електронний ресурс].
13.Rhiannon WilliamsFacebook’s 71 gender options come to UK users [Електронний ресурс].
14.https://philpapers.org/rec/MOREH-4
15.Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність: питання та відповіді»Інформаційно-освітнє видання. – С.18.
16.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С.91.
17.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С.134.
18.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С.91
19.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С.506.
20.Queer це сукупність усіх негетеросексуальних типів поведінки, включаючи бісексуалів, гомосексуалів, лесбіянок, трансвеститів та інших.
21.Ґендерна абетка для українських медіа / Котова-Олійник С., Стельмах Б., Ярош О.: посібник / Софія Котова-Олійник, Богдана Стельмах, Оксана Ярош. – Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2013.- С.61
22.http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-%2f%2fEP%2f%2fTEXT%2bREPORT%2bA8-2016-0034%2b0%2bDOC%2bXML%2bV0%2f%2fEN&language=EN1
23.Strzemecki G. Gender – ideologia państwowa Rzeczpospolitej/ G.Strzemecki. – Warszawa, 2014. – S. 20
24.Принципы применения международно-правовых норм о правах человека в отношении сексуальной ориентации и гендерной идентичности. – п.24.
25.Карнер против Австрии (Karner v. Austria), 40016/98 (24 июля 2003 года).
фінансово.
Щиро дякуємо!
