Як часто від вас можна почути слово «дякую»? Його вважають одним із найбільш недооцінених на планеті. Але воно може бути доречним майже в будь-якій ситуації.
Тож сьогодні пропонуємо розглянути 7 випадків, коли варто казати «дякую», але ми цього не робимо.
1.Коли вам роблять комплімент
У більшості випадків, коли нам хтось робить комплімент, ми або заперечуємо це, або поводимось занадто сором’язливо. Ви можете подумати, що таким чином не виглядатимете для співрозмовника як зарозуміла чи самовпевнена людина.
Але проблема полягає в тому, що, відхиляючи щирий комплімент, ви відштовхуєте людину, яка намагалась бути милою. Сказавши в такому випадку «дякую», ми висловлюємо вдячність за комплімент, дозволивши їй насолодитись цим моментом.
Приклад: «У вас дуже гарне плаття».
Неправильно: «О, ця стара річ? Я ношу його уже роками».
Правильно: «Дякую. Я рада, що воно вам подобається».
Приклад: «Вау! 20 очок сьогодні. Ви грали справді добре».
Неправильно: «Так, але я пропустив декілька шансів у третьому раунді».
Правильно: «Дякую. Це був хороший вечір».
Приклад: «Ви підготували вражаючу презентацію».
Неправильно: «Справді? Я переймався, але радий, що вона вийшла непоганою».
Правильно: «Дякую. Я радий, що все пройшло добре».
Приймаючи комплімент, ви розширюєте власні можливості, а коли відхиляєте — відмовляєтесь від них.
Отримувати компліменти насправді весело і приємно, але ми часто все псуємо. Тому припиніть саботувати їх, а приймайте з вдячністю та насолоджуйтеся цим моментом!
За цієї нагоди можна пороздумувати і про те, як ми відповідаємо Богові. Завжди є щось, що Бог бачить добрим в нас і в нашому житті. Як Батько, він каже — просто ми не завжди чуємо чи розуміємо — «ти добре це зробив». Наприклад, не полінувався зробити зарядку, або серйозніше: таки не посварився з тим, хто тебе дратує і явно наривається на сварку… Можна і треба сказати Йому «дякую», бо все добре в нас виходить насамперед від Нього! І не починати віднікуватися: ну, зарядку зробив, але не до кінця, але вчора пропустив, але не виконав усі заплановані вправи…
2.Коли ви запізнюєтесь
Найгірше, що з вами може статися у ділових стосунках, — це запізнення. Це не лише стрес для людини, яка спізнюється, але й прояв неповаги до того, хто чекає.
Може здатися дивним, що в такому разі теж потрібно дякувати: адже насамперед ми кажемо стандартну фразу «Вибачте, я запізнився». Але тоді складається враження, що ситуація стосується лише вас. Якщо ви скажете «Дякую, що зачекали», то визнаєте, що жертва тут не ви, а інша людина.
Приклад: ви спізнились на зустріч на 14 хвилин.
Неправильно: «Вибачте, я спізнився. На вулиці жахливі затори».
Правильно: «Дякую за вашу терпеливість».
Коли ми помиляємося, хтось завжди страждає через це. Зазвичай ми просимо вибачення, але потрібно подякувати за терплячість і лояльність людини. Подякуйте їй за те, що вона зробила, незважаючи на ваші помилки.
Тим більше такий підхід стосується нашого життя і взаємин із Богом. Який чекає, чекає… так, я прийду на молитву, але додивлюся серію (дочитаю сторінку). Так, я піду на Месу, але краще вечірню, зранку так не хочеться. Так, я прийшов на Месу… ой, уже після Євангелія! І як так вийшло? Чому стільки заторів на дорогах?…
Дякую, Боже, що чекаєш на мене!
3.Коли ви когось утішаєте
Коли хтось приходить до вас із поганими новинами, ситуація стає не з приємних. Ви хочете бути хорошим другом, але більшість людей не знають, що сказати. Часто ми думаємо, що знайти позитивну сторону в проблемі — це саме те, що потрібно. «Ну, принаймні, ти маєш…»
Не має значення те, що ви не можете дібрати потрібних слів. Все, що потрібно, — подякувати цій людині за довіру.
Приклад: померла мати вашого колеги.
Неправильно: «Принаймні, у тебе залишилось багато хороших спогадів про неї».
Правильно: «Дякую, що поділився цим зі мною. Я розумію, зараз для тебе настали важкі часи».
Приклад: ваш брат втратив роботу.
Неправильно: «Принаймні, у тебе все добре зі здоров’ям».
Правильно: «Дякую, що поділився цим зі мною. Я завжди готовий підтримати тебе».
Приклад: помер домашній улюбленець вашого друга.
Неправильно: «Принаймні, він прожив довге і щасливе життя».
Правильно: «Дякую, що поділився зі мною. Я з тобою».
В ситуаціях, коли людина страждає, їй не потрібно, щоби хтось полегшував її біль. Вона хоче, щоб хтось розділив його з нею. Тому в таких випадках просто подякуйте за довіру та будьте поруч.
Вочевидь це стосується як розмов у світі, так і стосунків у Церкві. Варто запам’ятати цей принцип, щоб не впадати у побожне моралізаторство (чоловік, у якого померла донька, трохи не побив того, хто прийшов його втішати словами «Бог дав, Бог узяв»). А також, коли стоїмо на молитві поклоніння Хресту, молимося Хресну Дорогу, споглядаємо Рани Спасителя, — теж варто подякувати. За те, що Він — Бог — дає нам себе утішати….
4.Коли ви отримуєте конструктивну критику
Критика може виявитися дуже корисною, але ми рідко бачимо її саме такою. Це може бути невтішний відгук про вашу роботу від шефа або e-mail від незадоволеного клієнта. В таких випадках ми завжди займаємо позицію оборони. Але правильна реакція на критику полягає в тому, щоб сказати «дякую» і використовувати отриману інформацію для вдосконалення.
Приклад: «Робота виконана погано. Я сподівався, ти впораєшся краще».
Неправильно: «Ви не розумієте. Ось що насправді сталося».
Правильно: «Дякую, що очікували від мене більшого».
Приклад: «Я купив у вас це минулого тижня, і воно зламалося. Я незадоволений».
Неправильно: «Як ви його використовували? В інструкції ми чітко прописали, що продукція не призначена для роботи в певних умовах».
Правильно: «Дякую, що написали нам. Ми намагаємося стати кращими. Чи не могли б ви докладніше розповісти про проблему?»
Ніхто не любить зазнавати невдач, але вони також результат. Відповідайте на конструктивну критику з вдячністю і використовуйте цю інформацію, щоби стати кращими.
Ну і що вже говорити про критику, яку ми отримуємо від нашого Найвищого Начальства… Багато священиків та учасників активних молитовних груп стверджують, що молитву потрібно починати з подяки. Взагалі.
5.Коли вас критикують безпідставно
Іноді критика не несе в собі нічого корисного. Це просто прояв помсти і злості. Але найкращий вихід із такої ситуації — це вдячність та рух далі.
Коли ви дякуєте комусь за критику, нехай навіть несправедливу, це відразу ж нейтралізує силу таких заяв. Якщо вона не має великого значення для вас, то все закінчиться без непотрібної суперечки.
Приклад: «Це може бути доброю порадою для новачків, але ті, хто вже знайомий з темою, не знайдуть для себе нічого корисного».
Неправильно: Звісно, я писав це для новачків. Ви таки здивуєтеся, але не всі статті я пишу з урахуванням ваших потреб!»
Правильно: «Дякую, що поділилися своєю думкою. Наступного разу я постараюся зробити краще».
Приклад: «Ваша заява — найтупіша річ, яку я прочитав за весь тиждень».
Неправильно: «Ви — ідіот. І зараз я розповім, чому…»
Правильно: «Дякую за критику. Мені ще є чого вчитися».
Якщо ви не намагаєтесь постійно вигравати в суперечках, то проявляєте свою зрілість.
Ця порада у її застосуванні до духовного життя підводить нас до іншого його боку: нас постійно звинувачують, на нас нападають — так, відомо хто: той, хто споконвічно нас обвинувачує перед лицем Всевишнього. Або спокушає, а потім винуватить. Що з цим робити? Як вчать у Церкві, «не вступати з ним у діалог; так робив Ісус у пустелі». Господь відповідав злому цитатами зі Святого Письма і більше тему не розвивав. А щодо людської відповіді з вдячністю на нападки від тих, хто явно керований не Святим Духом, то саме вона залагоджує напруження: злому духові нема чим живитися в такій розмові!
6.Коли хтось дає пораду, якої ви не просили
Зазвичай це відбувається в тренажерному залі. Кожен має свою думку стосовно того, які вправи виконувати, і з добрих намірів хоче нею поділитись. Однак такі поради дратують. Ми вдаємось до сарказму чи навіть різких відповідей, але найкращим буде просте слово «дякую».
Приклад: «Знаєте, стегна потрібно відводити назад, коли робите цю вправу».
Неправильно: «Що серйозно? Може, ви ще й зняли відео, де робите цю вправу, щоб я подивився?»
Правильно: «Дякую за допомогу».
Вказуючи на недоліки інших, ви не позбуваєтеся власних. Подякуйте людям за їхню участь, навіть якщо ви не просили їхньої поради.
У справах духовних варто розпізнавати, чи це стосується «конструктивної критики» (і тоді Святе Письмо каже нам приймати це розумно і доброзичливо: «Шукай поради в кожного мудрого»), чи нападок (і тоді варто ввічливо подякувати і помолитися за цю людину в дусі). Але є ще один момент: якщо непрохані поради вас дратують, то займіться при нагоді собою, розберіть свої наміри і реакції. Бо може вийти так, що непрохана порада стане голкою, від якої лусне надута кулька ваших цілком інших особистих проблем!
І за це, до речі, теж варто подякувати: людині, через яку прийшло слово, і Богові, який дав слово через цю людину.
7.Коли ви не впевнені, що маєте комусь подякувати
Якщо ви сумніваєтесь, чи варто комусь дякувати, просто зробіть це. Не сумнівайтеся. Це зайвим не буде. Ви насправді непокоїтеся тим, що можете проявити занадто багато вдячності?!
«Я справді маю подякувати в цій ситуації?» Так, маєте.
«Чи повинен я залишити чайові офіціанту?» Якщо ви цього не зробите, то хоч би подякуйте йому.
Не соромтеся, кажіть «дякую» якомога частіше. Це допоможе і в стосунках із ближніми (бо це прояв любові), і в стосунках із Богом (якому ми маємо, загалом беручи, дякувати за все і весь час життя), і з собою теж. Невдячна людина — це просто нещаслива людина. Переходьте на світлу сторону сили, вчіться дякувати.
Поклоніння і подяка, прохання й відданість
За матеріалами: Мізки
фінансово.
Щиро дякуємо!
