Після протокольної зустрічі з представниками влади і панамського суспільства Папа Франциск подався до поблизького храму св.Франциска Ассизького.
Там на нього чекали представники єпископатів із шести країн Центральної Америки. Провідною думкою в промові Папи було «відчування з Церквою». Ці слова були закликом св.Оскара Ромеро — сальвадорського архієпископа, який зазнав мученицької смерті, коли служив Євхаристію. Посилаючись на ці слова, Франциск представив єпископам головні риси, якими має вирізнятися пастир, і водночас охарактеризував поточну ситуацію Церкви, повідомляє Vatican News.
Франциск підкреслив насамперед, що «відчувати з Церквою» означає мати дар повністю незаслужений, який нам не належить і який нас визволяє з усіляких претензій. То не ми вигадали Церкву, вона не народилася разом з нами, і існуватиме також після нас. Пам’ятаючи про це, легше зійти з п’єдесталів самодостатності, активізму, функціоналізму та розвитку згідно з бізнес-принципами.
Для архієпископа Ромеро «відчувати з Церквою» означало нести в собі, у своєму нутрі все приниження (кенозис) Христа, Його убогість. Папа підкреслив, що пастир не може відвертатися від страждань свого люду. Його серце вимірюється здатністю зворушитися перед лицем численних ран і загроз, яких зазнають люди. Франциск заохочував центральноамериканських єпископів бути свідками Церкви скромної та вбогої, остерігаючись усіляких проявів пихи, зарозумілості й самодостатності.
«Відчувати з Церквою» («Sentire cum Ecclesia») — єпископське гасло св.Оскара Ромеро. Із нього Франциск вивів кілька пунктів про «спадок» для пастирів нинішньої Церкви. «Це спадок, що може стати для нас — які, своєю чергою, покликані також і до мученицької самопосвяти у щоденному служінні нашому людові, свідченням активним і животворним».
Відчувати з Церквою — це «визнання і вдячність», «любов зі смаком люду», «нести в собі кенозис Христа».
Кенозис Христа — молодий, відзначив Папа, а Всесвітній день молоді — виняткова нагода наблизитися до реальності нашої молоді.
«Разом із ними ми можемо по-новому прочитати нашу епоху та розпізнавати знаки часу, бо, як ствердили синодальні Отці, молоді люди — це одне з “теологічних місць”, де Господь дозволяє нам пізнати деякі з Його очікувань та викликів для будування завтрашнього дня. Разом із ними ми можемо краще побачити, як зробити, щоб Євангеліє було більше видиме і достовірне у світі, в якому ми живемо; вони — як термометр, що показує, де ми є як спільнота і як суспільство».
«Викрадайте» їх з вулиці, перш ніж культура смерті буде їм “продавати дим” і магічні розв’язання, сплутає та використає їхню уяву. І не робіть цього з патерналізмом, позираючи згори, бо не цього хоче Господь», — зазначив Папа.
Кенозис Христа має священицький характер, наголосив Святіший Отець. Це найповніше вираження співчуття Отця. Церква Христова є Церквою співчуття, і починається це вдома. Тому завжди добре запитати себе як пастирів: як сильно мене хвилює життя моїх священиків? Чи здатний я бути батьком, чи мене задовольняє те, що я звичайний функціонер? Чи дозволяю я себе непокоїти? Папа Франциск нагадав слова Бенедикта XVI із початку його понтифікату, коли він говорив до своїх земляків: «Христос не обіцяв нам вигідного життя. Хто шукає комфорту, той у Нього не знайде, бо помилився адресою. Однак Він вказує нам шлях до речей великих, до добра, до справжнього людського життя».
фінансово.
Щиро дякуємо!
