Роздуми над Першим читанням на понеділок ІІІ тижня Звичайного періоду
Брати! Христос є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть, яка була для викуплення від переступів, вчинених за першого Завіту, покликані одержали обітницю вічної спадщини.
Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. І не для того, аби багато разів приносити себе, як первосвященик, входячи щороку до святині з чужою кров’ю, – у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою усунути гріх.
І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд, так і Христос: один раз приніс себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння.
Євр 9,15.24-28
Послання до Євреїв присвячене роздумам на жертвою Ісуса Христа. Це унікальна подія, єдина, що усуває гріх (можна перекласти це слово у 26 вірші як «знищити, анулювати»). Ісус, як людина, зазнав на собі досвіду смерті. Для кожної людини смерть стає переходом до суду. Але смерть Ісуса стає перевершенням суду.
Раніше смерть і суд Божий тримали людей у страху, але після заступницької смерті Христа цей страх переможено, бо Ісус «поніс гріхи багатьох» для того, «щоб своєю жертвою усунути гріх». Вдруге ми побачимо Христа «не задля гріха», але щоб вічно радіти Його спасінням, отриманим завдяки Йому.
Свята Меса — це не повторення жертви Христа: Його жертва неповторна. Долаючи час, у Євхаристії ми занурюємося в те єдине жертвоприношення Ісуса, щоб наші гріхи були знищені, а наша душа визволена від страху смерті й суду. Меса — це подяка Христу за Його любов і наше спасіння.
Ісусе, Посереднику Нового Завіту, дякую Тобі за цей новий союз благодаті з Богом! Знищ страх і наповни мене спасінням!