Щоби покращити літургійне життя вірних, замало змінити літургійні книги; необхідна переміна серця.
Думками про важливість літургійного формування Святіший Отець поділився з членами Конгрегації Божественного культу та дисципліни Таїнств, приймаючи їх нагоди пленарної зустрічі, повідомляє Vatican News.
«Ця пленарна асамблея відбувається у важливий час. Минуло 50 років, відколи 8 травня 1969 року святий Павло VI заснував тодішню Конгрегацію Божественного Культу, щоб розпочати відновлення, якого забажав Другий Ватиканський Собор. Ішлося про публікацію літургійних книг, згідно з критеріями та рішеннями Отців Собору, щоби посприяти активній, свідомій та побожній участі Божого люду в Христових Таїнствах». Такими словами розпочав промову Папа Франциск, зустрічаючись у четвер, 14 лютого 2019 р., з учасниками пленарної асамблеї Конгрегації Божественного культу й дисципліни Таїнств, яка цими днями відбувається у Ватикані.
Перші плоди літургійної реформи
Як зазначив Вселенський Архієрей, молитовна традиція Церкви потребувала оновлених формулювань, які б не дозволили втратити нічого із тисячолітнього багатства Церкви, а, навпаки, допомагаючи його віднаходити. Вже на початку 1969 року почали з’являтися перші плоди реформи, здійсненої Апостольським Престолом заради блага Божого народу: саме 14 лютого, 50 років тому, був проголошений лист motu proprio (з власної волі) «Mysterii paschalis», який стосувався римського календаря та літургійного року; 3-го квітня того ж року побачила світ Апостольська конституція «Missale Romanum», якою Святіший Отець проголосив Римський Месал; згодом з’явились інші важливі документи щодо Хрещення дітей, Таїнства Подружжя тощо. Це були перші кроки того шляху літургійної реформи.
Справжня реформа — це переміна серця
Глава Церкви наголосив: щоби покращити літургійне життя вірних, замало змінити літургійні книги. Щоб життя було насправді культом, приємним Богові, необхідно змінити серце. На цю переміну скероване християнське боговшанування, яке має допомогти людині здійснити найважливішу життєву зустріч — зустріч із живим Богом. На це спрямована також праця учасників пленарної асамблеї Конгрегації Божественного культу і дисципліни Таїнств.
Співпраця, діалог та синодальність
Папа нагадав, що в церковному сопричасті діють у дусі співпраці, діалогу та синодальності як Апостольський Престол, так і Конференції єпископів: «Святий Престол не замінює єпископів, а співпрацює з ними, щоб служити, в багатстві різних мов і культур, у молитовному покликанні Церкви в світі».
В такій перспективі 3 вересня 2017 року було запропоновано motu proprio «Magnum principium», яким Папа Франциск вирішив посприяти кращій співпраці між єпископськими Конференціями та Дикастерієм Римської курії, чиє завдання — сприяти поширенню Священної Літургії. За цієї нагоди Святіший Отець побажав, щоб така співпраця була зрілою, свідомою великої відповідальності та гармонійною.
Виклик виховання
Папа вказав на важливий виклик формації, нагадуючи при цьому, що Літургія — це життя, яке формує, а не ідея, якої треба навчитись; а дійсність важливіша за ідею. Тому в Літургії, але також і в інших церковних сферах, не слід прямувати до безплідних ідеологічних поляризацій. Належить прийняти за відправну точку реальність Святої Літургії, що є живим скарбом, якого не можна зводити до смаків чи тенденцій і який треба слухняно прийняти й поширювати з любов’ю як незамінну поживу для органічного розвитку Божого люду.
Папа вказав, що Літургія це не царина для «зроби сам», а місце об’явлення церковної єдності, тому в молитвах та жестах церковної спільноти виявляється «ми», а не «я». Коли ностальгійно оплакуємо тенденції минулого чи бажаємо нав’язати якісь нові, то ризикуємо протиставити частину цілому, тобто «я» — Божому людові, абстрактне — конкретному, ідеологію — сопричастю, світське — духовному.
Тому, опираючись на гасло Асамблеї, Єпископ Рима наголосив на завданні «літургійного виховання»: поширення серед Божого люду краси живого Господнього таїнства, яке виявляється в Літургії. Папа зазначив, що «літургійна формація» — це насамперед усвідомлення незамінного значення, яке посідає Літургія у Церкві та для Церкви. Це сприяння, щоб народ Божий краще розумів молитви Церкви та любив її як до досвід зустрічі з Господом та братами і сестрами.
Літургійне виховання
Беручи до уваги те, що Літургія це досвід, який розпочинається від наверненна, коли людина приймає спосіб думання та діяння у Господі, — слід зазначити, що літургійне виховання не може обмежитись лише тим, щоб запропонувати саме знання літургійних книг (хоча й воно дуже потрібне) та забезпечити дотримання літургійних обрядів. Папа наголосив: щоб Літургія виконувала свою виховну та перетворну функцію, духовенство й миряни повинні розуміти значення слів Літургії, співу, музики, а навіть і тиші.
Сам Катехизм Католицької Церкви приймає містагогійний спосіб для представлення літургії, належно цінуючи її молитви і знаки. Містагогія (посвячення) — це шлях, придатний для того, щоб увійти у таїнство Літургії, живої зустрічі з розп’ятим та воскреслим Христом.
Етапи літургійного виховання
На закінчення Вселенський Архієрей звернув увагу на етапи літургійного виховання. Крім початкового втаємничення, вказав він, необхідна «постійна літургійна формація» — як духовенства, так і мирян.
«Дорогі брати й сестри, всі ми покликані до того, щоб поглиблювати та оживлювати наше літургійне виховання. Справді бо, Літургія є головною дорогою, якою проходить християнське життя на кожному етапі свого розвитку», — зазначив Папа, ще раз вказуючи на прекрасний обов’язок, який стоїть, зокрема, перед учасниками пленарної асамблеї: допомогти Божому народові віднайти красу зустрічі з Ісусом Христом у Літургії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
