Питання: Чи має католик намагатися «навернути» юдеїв? Чи у Бога на Вибраний народ свій план?
Відповідь: Слідом за святим апостолом Павлом, який написав: «Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом» (Рим 9,3), — Церква, натхнена тим же Духом, відчуває таке ж бажання. Павло вживає сильні слова: він каже «відлучений», тобто він так сильно любить своїх братів по крові, що сам волів би відправитися до пекла, аби лиш вони пізнали Христа. Це пристрасне бажання святого Павла — ніщо інше, як продовження діяння нашого Господа: «Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві» (Гал 3,13). Христос забажав відкупити нашу провину замість нас, бути покараним замість нас. Це бажання було передвіщено ще в Мойсеї, який просив Бога про смерть замість народу, який учинив великий гріх, створивши собі золотого бичка для поклоніння: «І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів! А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги своєї, яку Ти написав…» (Вих 32, 31-32). На відміну від народів, до яких скерована місія Церкви, навернення юдеїв полягає не в тому, щоби привести їх з язичництва до віри у Христа, а в тому, щоб вони зростали в своїй вірі, оскільки віра Авраама не зупиняється на Авраамі, а веде до Христа.
Устами апостола Павла Господь запевняє, що навернення юдеїв відбудеться і станеться в певний момент: «Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган, і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова, і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні! Тож вони за Євангелієм вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців. Бо дари й покликання Божі невідмінні. Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані. Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх» (Рим 11,25-32).
Павло каже, що «жорстокість сталась Ізраїлеві почасти», бо інша частина вже прийняла Господа і створила першу християнську спільноту. Навернення тієї, другої, частини станеться, коли «ввійде повне число поган». Святий Тома Аквінський так тлумачить ці слова: «Це означає не тільки “деяких язичників“, які наверталися в ті часи особливим чином, а стосується того часу, коли Церква буде заснована серед усіх язичників — або повністю всіх, або більшості».
У 2015 році Папська комісія з релігійних зв’язків із юдаїзмом оприлюднила документ «Бо дари і покликання Божі невідмінні». В ньому йдеться про особливий статус діалогу між католиками та юдеями. Ісуса Христа можна зрозуміти лише в юдейському контексті Його епохи, хоча Він, як Месія і Син Божий, виходить за межі цього історичного горизонту. Бог відкривається в своєму Слові, об’являючи себе людям. Для юдеїв це Слово присутнє в Торі; для християн — Слово Боже воплотилося в Христі Ісусі. Між Старим і Новим Завітом є нерозривна єдність, хоча ці два Завіти тлумачаться по-різному юдеями та християнами згідно з їхніми релігійними традиціями. З християнського погляду Старий Завіт можна зрозуміти та інтерпретувати у світлі Нового Завіту. Старий і Новий Завіти — це частина цілісної та єдиної історії союзу Бога та Його народу, хоча Новий Завіт треба розглядати як сповнення старозавітних обітниць.
У документі підкреслено, що через Ісуса Христа, через Його смерть і воскресіння, всі люди причетні до спасіння, всі люди спасенні. Хоча юдеї і не можуть вірити в Ісуса Христа як в універсального Відкупителя, вони причетні до спасіння, тому що дари і покликання невідмінні (пор. Рим 11,29). Це залишається незбагненною таємницею спасительного задуму Бога.
Хоча в діалозі з юдаїзмом католики дають свідчення своєї віри в Ісуса Христа, вони утримуються від усіляких спроб навернення юдеїв і місіонерства серед них. Католицька Церква не передбачає жодної інституціональної місії, скерованої до євреїв, говориться в документі Папської комісії з релігійних зв’язків із юдаїзмом.
Тим не менш, Церква бажає, щоби євреї досягли повноти пізнання істини у Христі. Це бажання притаманне самій природі Церкви. В Літургії це бажання висловлюється в молитві у Велику П’ятницю: «Помолимося за юдеїв — за перших, до кого були скеровані слова Господа Бога нашого, — щоби зростала в них любов до Його імені й вірність Його Завіту. Всемогутній, вічний Боже, Ти дав обітницю Авраамові та його потомкам; почуй милостиво прохання Твоєї Церкви і сподоби народ, який Ти першим узяв собі за спадок, прийти до повноти спасіння. Через Христа, Господа нашого».
фінансово.
Щиро дякуємо!
