На періоди посту чимало християн приймають такі постанови, як «перестати користуватися інтернетом».
Варіантів тут багато: одні постують від соцмереж, інші обмежують перегляд своїх поштових скриньок, ще інші визначають собі те, чого вони точно не будуть дивитися/слухати/читати.
Загалом, такий підхід — як і будь-яка спроба дисциплінувати себе — має здорове зерно. Але, щоб за ригоризмом підходу і прагненням «бути святішим за Папу Римського» не втратити доброго, яке в цьому-таки інтернеті є, варто застосувати кілька правил.
1.Чого НЕ робити
Від того, що відволікає, в соцмережах можна відписатися. Чи хтось, може, всерйоз вважає, що як його стрічка й далі включатиме в себе «анекдоти дня» і «читай нас, тут найцікавіше з цікавого», то він таки жодного разу за всі 40 днів туди не зиркне?
Можна бути наївним, але це вже таки занадто. А тому — на час посту варто просто почистити списки, підписки, переглянути зафренди. Також варто взяти за правило: коли хтось із друзів по мережі (особливо з невіруючих, яких пости не хвилюють) вивішує в себе лінк на цікавинку, то справжнім постом буде туди не клікати. Це, можна сказати, тістечка, солодке, від якого ми (героїчно, як годиться) відмовляємося в піст. Ну а тим більше коли йдеться про інтернетне «м’ясце», різну таку смаженинку…
2.Що робити
Натомість у період посту варто не просто проглядати, а читати, і по змозі вдумливо, повільно, різні «побожні ресурси». Вони ж не замикаються на піст, а навпаки — пропонують своїм читачам і глядачам-відвідувачам спеціалізований «духовний харч». Людина житиме не самим хлібом, сказав Господь, і всі це знають, що йдеться про слово Боже. А перефразовуючи ці слова стосовно посту, варто взяти собі до уваги, що людина й постує не від самого тільки хліба (м’яса, солодкого чи улюблених вареників з сиром), а й душі своїй пропонує відвернутися від звичної марноти і заглибитися в справи духовні.
А отже — читайте на здоров’я те, що вам пропонують християнські ресурси, а як вправу в рамках посту, дайте собі завдання замислитися над якоюсь фразою чи думкою не менше ніж на цілу хвилину.
Повірте, цілих 60 секунд для нас, людей, які все оцінюють у межах перших п’яти секунд, — це дуже серйозна вправа.
3.Піст, молитва і милостиня
Постуючи від «цікавого загалом», безсумнівно варто зробити наголос на тому, щоб не просто читати розумне і духовне, але насправді молитися. Як із молитовників, так і пропонованими в мережі молитвами (наприклад, якщо хто не знав, CREDO має фб-сторінку «Молитовник»), а також і просто текстом на побожну тему, який вам особливо припав до душі. Бо молитва — це не тільки формула, яка закінчується словом «амінь», молитвою може бути що завгодно, якщо тільки воно щиро звернене до Бога.
Також і питання милостині, над яким люди, буває, замислюються особливо в періоди посту. Треба ділитися, треба знайти потребуючих, треба вирішити, як їм цю милостиню дати… З інтернетом усе достатньо просто: внизу під кожною публікацією, наприклад, ви можете побачити плашку «Підтримай CREDO», де зазначено рахунок у Приватбанку, а також вказано інші способи допомоги. При цьому вам не доведеться сумніватися, чи «оцей прохач насправді потребує, чи він прикидається». Допомогу краще надавати адресно, радять священики, тобто тим, кого знаєш, організаціям, у яких впевнений. На сьогодні у багатьох із нас є «свої» волонтери, яким ми переказуємо пожертви, перевірені фонди і рахунки, за якими не стоять шахраї. Це все входить до «правил користування інтернетом» у сенсі інтернет-банкінгу та мережевих знайомств. Допомогти насправді можна в кілька кліків.
Дай Боже, щоб розширені можливості технологій розширювали також і людські серця.
(Амінь. От вам і молитва!)
4.На чому зосередитися
Нині в мережі, у різних сховищах, лежить чимало хорошої літератури, зокрема духовної. Нерідко у «звичайні» дні року нам бракує часу на цілеспрямоване читання серйозних творів. Під час посту, обмежуючи собі вільне «плавання» інтернетом, зекономлений час можна призначити на те, щоб таки прочитати і продумати твір, яким давно хотілося зайнятися, та все нема коли. Таким чином користь буде подвійна: і від спокуси соцмереж можна втекти, і щось хороше додати до списку опанованого.
Особливо корисним буде інтернет, з усіма його засобами і можливостями, для тих, хто з різних причин не має змоги пройти повноцінні великопісні реколекції. В рамках особистих духовних вправ можна читати реколекційні тексти з минулих років, за тематикою, яка вам пасує, або переглядати відеозаписи з великопісними конференціями, чого теж не бракує, зокрема на Ютьюбі.
5.Про що згадати
Стосовно інтернету, то в дні Великого Посту безумовно варто згадати друзів та родичів, яким ми давно не писали чи не дзвонили. Навіть якщо ті друзі й родичі десь далеко. Фейсбук дає можливість дзвонити по всіх своїх контактах, скажімо.
Щоби нам Бог простив так, як і ми прощаємо, — треба потрудитися і простити. І якщо десь залишився занедбаний зв’язок із близькою людиною, то саме пора про це згадати. Можна і написати, і почутися, і побачитися. Завдяки розвиткові технологій ми сьогодні цілком можемо «побачитися по телефону», про що письменники-фантасти півстоліття тому ще тільки книжки писали…
Наукова фантастика збувається. Нехай також збудетьс я і фантастика прощень, примирень і ширення Царства Божого.
(І знову амінь!)
фінансово.
Щиро дякуємо!
