У мистецтві дати собі раду зі стражданням важливим є вміння прийняти своє життя у такому вигляді, який воно має зараз. Важливо буде також примиритися з власною слабкістю, безсиллям і неміччю.
Нерідко ми пробуємо надати якогось значення тяжкому досвіду в своєму житті. Пошуки вищої ідеї дозволяють нам віднайти справність і контроль над нашим життям. Це може бути способом дати собі раду з болем, який ми переживаємо.
Дуже тяжко нам виходить примиритися з фактом, що нещастя в житті просто стаються, і принаймні на частину з них ми не маємо жодного впливу. Однак ми маємо чималий вплив на те, як дамо собі раду з ситуацією, що склалася.
Коли втрачаємо рівновагу…
Може, те, чого ти найбільше потребуєш, — це час. Неприємні, непередбачувані обставини в нашому житті роблять так, що ми втрачаємо стабільність і рівновагу. Тоді ми говоримо про те, що щось «розвалилося», «поламалось» або ж було знищене чи безповоротно втрачене. Може, ти вже роками в тяжкій ситуації і не можеш знайти спокій. У часи болю й страждання ми потребуємо хвилини, щоб могти примиритися з тим, що сталось.
Натомість ми нерідко пробуємо про все забути і перейти до так званої нормальності, творячи собі в голові ілюзію, ніби нічого не сталося. Часто цього від нас вимагає оточення, не бажаючи бачити наш біль. Це тяжко і багато хто не витримує. Важливо, однак, дозволити собі переживання неприємних почуттів, які нас супроводжують. Дозволь собі горювати і оплакати те, що втратив.
Віднайти силу
Інколи нас вражає перспектива, що наше життя ніколи вже не виглядатиме так, як раніше. Однак ми можемо пробувати знайти себе немовби в новому світі, надаючи йому сенсу і значення. Цей новий світ, якого ти ще не знаєш, може стати тим, на що ти чекаєш і чого прагнеш. Надія може повернутися, а ти можеш віднайти життєві сили.
В тому, щоб порадити собі зі стражданням, важливим є усвідомлення, що воно є чимсь дуже суб’єктивним. Отож не зосереджуйся на тому, чи в тебе «достатня» причина стверджувати, що ти страждаєш. Ми нерідко порівнюємо себе з іншими — докоряємо собі за те, що більше переймаємося якоюсь трудністю, ніж колега, в якої, на наш погляд, проблеми набагато більші.
З другого боку, ми можемо засуджувати інших за те, що вони «переймаються дурницями». Така калькуляція не зовсім розумна й радше ні до чого конструктивного не приведе. Корисніше для тебе буде зосередитися на тому, що сам переживаєш. Як ти можеш назвати свої почуття? В чому полягає твоє страждання? З якого приводу ти відчуваєш біль? Спроба дати відповіді на такі запитання може принести полегшення і звільнити від неприємного стану хаосу і розгубленості.
Непрожиті травми
Незалежно від того, що сталося в твоєму житті, — ситуація, в якій ти нині перебуваєш, може відкрити старі рани й травми, пережиті в ближчому чи дальшому минулому. А відповідно, розставання з хлопцем не було би таким болісним, якби це не сталося вже всьоме, а хворобу дитини, може, вдались би знести, якби це не була та сама хвороба, що й у тебе в дитинстві. Варто усвідомлювати свої прикрі досвіди з минулого, які можуть поєднуватися з тим, що ти переживаєш нині.
Особливо сильно ми переживаємо те, що нам нагадує дитячі, «неперероблені» травми. Бо коли ми були дітьми, то не мали достатніх засобів, щоб порадити собі з тяжкими пережиттями, а поруч могло не бути людини дорослої, яка би надала підтримку й допомогу в тому, що нас тоді переростало.
Як дати собі раду зі стражданням?
У способі впоратися зі стражданням ніяк не допомагає мислення про нього як про кару. Так ми приймаємо відповідальність за те, що сталося, і приписуємо собі провину за нещастя, яке нас спіткало. Це величезне і неслушне обтяження, на яке ми самі себе прирікаємо, поглиблює наш стан розпачу, а спроба порадити собі з ситуацією вже й так складною стає просто-таки неможливою. Ми впадаємо щоразу глибше в смуток і безнадію, з яких нам буде тяжко вийти, доки ми не повіримо, що причина нещастя лежить поза нами.
З другої сторони, ми нерідко пробуємо зарадити своєму стражданню, знаходячи винуватця десь назовні — в іншій людині, суспільній групі, інституції. Цей хтось стає нашим ворогом. Ми прагнемо мститися. Так ми стараємося полегшити собі стан, але насправді, кривдячи інших, тільки посилюємо неприємні відчуття, яких зазнаємо. Ну а крім того, ми потребуємо підтримки, яку могли би мати від інших людей.
У стараннях порадити собі зі стражданням важливо вміти його прийняти і згодитися зі своїм життям у такій формі, яку воно зараз має. Суттєвим буде також погодитися з власним безсиллям, слабкістю, неміччю. Можливо, це особливий час у твоєму житті, коли ми можеш зважитися шукати підтримки та близькості в інших, бо ж тільки почуття любові може зцілити те, що хворе і зранене.